Санкції в Україні застосовують з політичною метою, – Лямець

Даша Птаховська

Основні тези

Санкції проти Росії використовуються переважно з політичною метою, а не для економічного ефекту, що робить їх менш ефективними у досягненні реальних економічних цілей.
В Україні з 2014 року санкції не принесли значних доходів до бюджету, і існує ризик міжнародних судових позовів через юридично недосконалі процедури конфіскації.

ПОЗИЦІЯ

Санкції в Україні застосовують з політичною метою, – Лямець

Чому санкції виявилися малоефективними / Фото "Радіо Свобода"

Санкції, які Україна та її союзники запроваджують проти Росії, дедалі більше втрачають довіру через низьку ефективність. Але ця неефективність не є випадковою, бо головна мета санкцій – політична, а економічний ефект завжди є вторинним.

Про це пише екс-редактор "Економічної правди" Сергій Лямець.

Дивіться також Чому в Україні не діють санкції проти російських видавництв: пояснення РНБО

Яка причина економічної неефективності санкцій?

"Санкції – це здебільшого інформаційна зброя. Їх застосовують із політичною метою задля того, аби впливати на уми та серця виборців. Зокрема, під час війни вони грають роль інструмента пропаганди та контрпропаганди. Якщо вирішити проблему, завдати реального удару, знерухоміти агресора – це лише друга за пріоритетністю мета, то й досягнення цієї мети є другорядним", – зазначив він.

На його думку, причина економічної неефективності санкцій полягає у тому, що насправді вони досягають рівно тієї мети, яку заклали творці. Ефект є достатнім, численні "споживачі санкційних послуг" набувають емоційної розрядки, а глибше питанням не цікавляться. Так само діють США та ЄС. Ось чому де-факто Росія витримала тиск, продаючи свої енергоресурси та купуючи компоненти для зброї через треті країни.

В Україні з 2014 року санкції застосовуються масово, але дохід від них у держбюджет лишається мізерним. За даними Рахункової палати, значна частина конфіскованих активів не була передана в управління, що призвело до втрати мільярдів

За даними Мінюсту, на які він посилається, на користь України конфісковано:

305 об'єктів нерухомості;
корпоративні права/частки на підприємствах – 119;
право на торгові марки та промислові зразки, майнові права на музику, графічні зображення, тексти телепередач;
2871 одиницю рухомого майна;
понад 165 тис тон залізорудної продукції;
62 595,183 тон калію (мінеральних добрив);
552 037,513 тон бокситів;
права вимоги за договорами на суму 10 мільярда гривень;
кошти та ОВДП на суму 3 мільярда гривень.

Натомість, за даними Мінфіну, до державного бюджету від санкцій надійішло лише:

у 2023 році – 114 мільйонів гривень;
у 2024 році – 830 мільйонів гривень;
2025 року (станом на 8 серпня) – 5,8 мільярда гривень.

"Доходи держави від конфіскації є катастрофічно низькими. Левову частку згаданих коштів надали приватизація Aeroc та управління Ocean Plaza", – пише Сергій Лямець.

На думку автора, у майбутньому на Україну очікують дедалі більші проблеми. Поквапливе накладення санкцій з політичною метою мало наслідком конфіскації за юридично недосконалими процедурами. Це створило ризики міжнародних судових позовів.

"Багато років поспіль Україна інституційно готувалася до вступу до ЄС. У рамках підготовки, Україна підписала десятки міжнародних угод. Серед них – зобов'язання визнавати рішення міжнародних судів та трибуналів. Вводячи санкції у дедалі більших масштабах, особливо проти українських громадян, чиновники РНБО необачливо проігнорували цей факт. Можу виявитися неправим, але схоже, що за останні три роки Україна виписала собі майбутні позови на мільярди доларів".