Секрет 2000-річного мерця․ Чому росіяни та українці скандалять через сарматів у Британії

3 січня 2024, 16:00
Читать новость на русском

Британські вчені за допомогою новітніх технологій здійснили гучне історичне відкриття, підтвердивши факт перебування сарматів в Англії, який до цього часу вважався легендою. Несподіваним наслідком події стала запекла суперечка між росіянами та українцями за сарматську спадщину.

Британські вчені за допомогою новітніх технологій здійснили гучне історичне відкриття, підтвердивши факт перебування сарматів в Англії, який до цього часу вважався лише легендою. Несподіваним наслідком такої події стала запекла суперечка між росіянами та українцями за сарматську спадщину. 

24 Канал пояснює читачам, серед яких безперечно є багато таких, які "часто думають про Римську імперію", що трапилося, "чиї сармати", де жили та чи є в українців сарматське походження. 

Також цікаво Повернення дивовижних кримських скарбів: що таке Скіфське золото та кому насправді належить

Що відомо про гучне відкриття у Великій Британії?

Під час дорожніх робіт на трасі A14 між Кембриджем і Гантінгдоном на сході  Англії було знайдено скелет молодого чоловіка, який помер майже 2 000 років тому. Генетичні дослідження ДНК мерця, які стали можливі завдяки тому, що добре збереглися зуби людини, встановили, що він є ніким іншим, як сарматом.

Науковці довели, що ця людина, яку назвали за місцем знахідки Оффорд Клуні 203645, походить зі степових районів Кавказу чи степів Причорномор'я та якимось не до кінця зрозумілим чином опинилася на британських островах. 

Оффорд Клуні 203645 та британські науковці, що брали участь у дослідженнях / Фото 

 

Зверніть увагу! Генетичний аналіз зубів підтвердив, що чоловік, якому на момент смерті було 18 – 25 років, вів кочовий спосіб життя і принаймні кілька разів здійснював масштабні вояжі (це доводить зміна раціону, зафіксована у віці 5 років, а потім і в 14 років), які зрештою і привели його до Англії.

Результати дослідження опубліковані в профільному науковому журналі  Current Biology під назвою "Особа сарматського походження в римській Британії".

Сармати дійсно перебували на Британських островах?

Це перший біологічний, а відповідно неспростовний доказ перебування сарматів на Британських островах. До цього науковці мали у своєму розпорядження лише археологічні дані. Зокрема, мовиться про нині втрачені надгробки з Ланкаширу із зображенням кінного вершника з довгим списом та латинськими написами, що вказують на приналежність сарматам та згадують Юлія Максима – очільника сарматського кінного підрозділу на службі Рима – singularis consularis alae Sarmatorum.

Відкриття генетиків дуже важливе, адже підтверджує дані римського історика Діона Кассія про переселення 5 500 сарматських вершників з племені язигів імператором Марком Аврелієм з Дакії та Паннонії (басейн річок Тиси та Дунаю) до Британії.

При цьому 8 000 тисяч вершників Рим взяв на службу до своєї армії безпосередньо (традиційно римляни з часів поразок у Пунічних війнах не мали власної кінноти та залучали до війська союзників). 


Римська імперія на початку 2 століття нової ери, також на мапі представлена Сарматія, втім це доволі умовне позначення.

У Кассія ця подія датована 175 роком нашої ери і це був епізод так званих Маркоманських війн (протистояння Риму та германців, союзниками яких були сармати).

Цікаво! Ці події побіжно показані у пеплумі Рідлі Скотта "Гладіатор" – фільм починається з вирішальної битви в лісах на місці сучасного Відня, при цьому самі події Маркоманської війни потягнули б на цілу епопею, чого варті розгром римлян при Карнунті чи облога германцями потужної римської фортеці Аквілея та багато інших битв.

Сармати у цій війні та попередніх сутичках з Римом теж не пасли задніх – у 92 році нашої ери вони знищили XXI римський "Стрімкий" легіон та завдали імперії чимало клопоту.

Давні зображення сарматів та сучасні фантазії на тему / Ілюстрації CONRAD CICHORIUS

Суперсилою сарматів була їх важка кіннота – закуті в броню вершники та їхні коні були грізною силою, на яку в піших римлян не було відповіді. Поява важкої кінноти спричинила революцію у військовій справі, наслідком якої стала поява катафрактаріїв на Півдні (саме вони стала прообразом Георгія Побідоносця) та лицарів на Заході.

У середньовіччі саме сарматів стали вважати прообразом європейського лицарства, а в Англії поєднали з середньовічною Артуровою легендою.

Цікаво! Подібні метаморфози відомі не лише в Англії, але й в середньовічній Польщі, де місцева шляхта, відкривши для себе античних авторів та античність загалом, пояснювала свою інакшість від простолюдинів саме походженням від сарматів, а не слов'ян-автохтонів.

Сарматській легенді завдячує і поява славетних польських гусарів, які своїм зовнішнім виглядом наслідували, як їм здавалося, давніх вершників. Цю традицію наслідували й українські козаки, так, гетьман Юрій Хмельницький іменував себе "Князем сарматським і вождем Війська Запорозького". До речі, знаменитий козацький чуб також може бути сарматською спадщиною, але це питання доволі дискусійне.

Відгомін сарматів у Британії та їхній можливий зв'язок з королем Артуром нині відомий завдяки Голлівуду. У 2004 році вийшов фільм майстра бойовиків Антуана Фукуа під назвою "Король Артур", який ледь не поховав кар'єру Клайва Овена.


Постер фільму

Увага, спойлери!

Автори стрічки прямо заявили, що Артур та його лицарі – Ланцелот, Гавейн, Трістан та інші були сарматами на службі Риму в Британії, але в момент навали саксів (предків оспіваних МЗС Росії англосаксів), укладають союз з місцевими кельтськими племенами – піктами та дають бій окупантам. А після перемоги колишній римський полководець Арторіус стає британським королем Артуром та одружується з героїнею Кіри Найтлі (та виконала роль легендарної Гвіневри).


Сармат Артур на службі Рима / Кадр з фільму "Король Артур"

Критики жорстко розгромили фільм – той ледь окупився в прокаті. При бюджеті в понад 100 мільйонів та витратах на маркетинг близько 40 мільйонів зібрав лише 200, чим відбив у продюсерів бажання наслідувати успіх вже згаданого "Гладіатора".


Сарматська кіннота з фільму "Король Артур"

При цьому, мабуть, головною претензією критиків було не те, що Трістан у фільмі поводиться як самурай, а інші лицарі "круглого столу" більше нагадують персонажів будь-якого фільму Гая Річі (той, до речі, згодом буквально так і зробить у своїй версії "Короля Артура"). Кінознавців обурила історична неправдоподібність описаних подій. Критикам було важко уявити в Британії вершників з далеких степів, оскільки, в їхній системі координат у вигаданому світі можливий кіммерійський воїн Конан, але в реальному, хай і давньому, нема місця сармату Артуру.


Мадс Міккельсен в ролі сармата Трістана / Кадр з фільму "Король Артур"

Що ж, тепер їм якось доведеться просити вибачення заднім числом. Наука стала на бік Голлівуду.

До чого тут Україна? 

Дослідження британських вчених стало академічною сенсацією і на нього звернули уваги редактори Бі-Бі-Сі. Поважний науковий кореспондент провідного британського видання Паллаб Гош зробив рерайт статті під грайливою назвою "Аналіз ДНК розгадує таємницю 2000-річного трупа". У ній пан Гош зазначив, що ДНК визначають батьківщиною мерця території Росії, Вірменії та України.

Ця фраза згодом перекочувала до російської версії Бі-Бі-Сі (24 грудня) та української (25 грудня). Там редактори вдалися до локалізації. Перші назвали свою версію безапеляційно – "У Британії виявили скелет людини, яка жила 2 тисячі років тому. Вона прийшла туди з території сучасної Росії".

Другі були більш обережні, їхня версія отримала назву: "Британські вчені розгадали секрет 2000-річного трупа. Він міг бути з України".

Зверніть увагу! Материнській публікації на Current Biology не згадуються ані Росія, ані Україна, лише Вірменія. Але автори вказують, що це не точне місце, а лише приблизний ареал. Також вони говорять, що Оффорд Клуні 203645 міг мешкати у прикаспійських степах або причорноморських, а також в районі Карпат та Закарпаття, чи Паннонії, або навіть в Альпах.

Генетика на відміну від журналістики (ствердний заголовок редакторів російської версії Бі-Бі-Сі викликає щонайменше подив і не може не засуджуватися науковцями) не може дати точної інформації про мобільність давньої людини.

То все ж Україна чи Росія?

Відповіді на це питання немає – це може бути сучасна Україна або Росія, Кубань чи кавказькі республіки. Або Угорщина, Грузія, Румунія, Болгарія, Польща, Хорватія, Сербія, Франція чи Італія. Сармати не жили в нинішніх політичних кордонах. Ба більше, кордон для них узагалі був умовним поняттям, якщо не брати до уваги римський лімес, який вони відчайдушно намагалися подолати понад 100 років.

  • Попри це, про сарматів ми знаємо чимало – це іраномовна група племен кочових вершників. Їхньою батьківщиною вважається Центральна Азія.
  • Сармати з'явились на теренах сучасної України у 3 столітті до нашої ери та витіснили колишніх володарів степів – скіфів.
  • Сармати були дуже войовничим та успішними у військовій справі, власне завдяки їхнім постійним війнам з Римом античні автори так багато про них і писали.

Для Росії неймінг "Сармат" є дуже важливим – так росіяни назвали свою новітню ракету, якою лякають нині весь світ. Також нині Росія окупувала українські території, де розташовані власне сарматські пам’ятки, деякі з них досі нерозвідані, а деякі знищені внаслідок бойових дій. Також чимало сарматських старожитностей просто вкрадені окупантами та вивезені до Росії.

При цьому в Україні нині заведено соромитись власного сарматського походження і говорити лише про слов'ян. Звісно, це не так, адже історія значно складніша і далеко не лінійна.

Нині прямими нащадками сарматів вважають деякі кавказькі народи, зокрема колонізовані Росією осетини, які називають себе ім'ям одного з сарматських племен – аланів. 

Сармати безумовно вплинули на генезу українців, також вони залишили свій слід в українській мові.

Зокрема, нині вважається, що слова "дбати — дбайливий", "бачити — обачний", "тривати — тривалий", "жвавий — жвавішати", "почвара — потвора", "кат — катувати" прийшли до української, а також білоруської та польської мови саме з сарматської мови. Від назви сарматського племені роксоланів походить популярне українське жіноче ім'я Роксолана, щоправда, воно більш пізнього походження і мало пов'язано з власне сарматами.

Хочемо ми того чи ні, але в нас тече кров давніх завойовників сарматів, а нині, завдяки британським вченим, ми знаємо, що вони залишили свій слід також і на далекому північному острові.