Про воїна-десантника Сергія Споденюка із позивним "Фін" розповіли його побратими. Мужній захисник упродовж двох тижнів самотужки тримав позицію у районі Кліщіївки, що в Донецькій області.

Читайте також Репетиція "жесту доброї волі": про що свідчить фальстарт "перегрупування" Росії на Херсонщині

Побратими намагалися врятувати

Активні бойові дії на Бахмутському напрямку не вщухають. Там ворог прагне взяти під свій контроль нові території та вибити наших захисників з тих позицій, які їм вдалося захопити. Наші військові роблять все можливе і неможливе, щоб окупанти не могли просуватися. Вони борються до останнього. Як-от 36-річний військовий, котрий залишився сам на сам з ворогом.

Кадри, які опублікували захисники, демонструють, що на передовій майже не буває моментів, коли припиняються бої. Ворог постійно проявляє активність. Нашим захисникам вдалося дізнатися за допомогою рації, що в районі Кліщіївки їхній побратим залишився один на позиції. Тож, вони вирушили на його порятунок.

Сергій Споденюк упродовж 14 днів самотужки утримував свою позицію. Він робив усе можливе, щоб не видати себе російським загарбникам.

Я тоді в Бога попросив, кажу: Господи, якщо ти допоможеш витягнути "Фіна" і він буде живий, тоді я кидаю курити. Я вже чотири дні не курю. Протягом 14 днів він ("Фін" – 24 Канал) утримував свою позицію,
– каже командир взводу 80 ОДШБ Юрій.

Він додав, що впродовж чотирьох днів захисник пролежав поміж трупами російських солдатів. Військовослужбовець був без води та харчів. За словами командира взводу, "Фін" лише виходив у зазначений час на зв'язок з допомогою рації.

Власне, командир взводу впродовж 2 тижнів тримав зв'язок з "Фіном" по рації. За його словами, окупанти з артилерії потужно накривали позицію. Серед наших десантників були як загиблі, так і поранені. І тяжких евакуювали першими. Сам же "Фін" мав поранені ноги, але вирішив, що евакуйовуватиметься останнім.

Він дивом вижив

І коли вже дійшла черга до 36-річного захисника, то окупанти до його позиції підійшли впритул. Тоді "Фін" попрохав з усіх стволів бити по загарбниках. Він буквально викликав вогонь на себе.

У будь-якому випадку його чекала там смерть. В нього там шансів… Ну багато ж такого було, що якщо п***ри заходили на наші позиції, то вони наших солдатів не беруть в полон. Вони просто їх розстрілюють і йдуть. Чи його будуть там катувати-вбивати, чи наша артилерія можливо врятує його. І так було з "Фіном". Біля нього наші снаряди і міни падали, п***ри помирали, а він живий лишився,
– додав командир.

Історія "Фіна" має щасливий кінець. Йому якось вдалося перелізти через мінне поле. Зараз же він перебуває у шпиталі, де проходить лікування.

Розумієте, я знав, що вже звідти не вийду. А зачепить мене не зачепить, я не хочу з себе героя робити. Я про це не задумувався якщо чесно…
– розповів сам "Фін" журналістам.

Наостанок зауважимо, що Сергію Споденюку – 36 років. Сам він родом із Житомирщини. До повномасштабного вторгнення він працював на полях.