Між тим все має свою ціну. А коли суспільство чи індивід не сплачує цю ціну (та ще й сприймає отримане як належне), це має негативні наслідки для всіх.
Читайте також: Гендер, недоумство та відвага
Ціна каструль
Втім, справа не лише у ментальності та закладених у свідомість стереотипах. Як би не дратувало останнім часом слово "зубожіння", мусимо визнати: українці – все ж не багата нація. Від цього ми й будемо "танцювати", аналізуючи проблему в економічній площині.
Отже, якщо виходити з того, що "класичний" європейський середній клас має дохід на рівні 35 тисяч євро на рік, то в Україні до такого прошарку населення можуть бути віднесені 1-2 відсотки громадян. Подібними підрахунками ділиться керівник компанії "Sky Building" Андрій Доценко.
А от що говорить соціологія. "Представник середнього класу повинен мати обсяг доходів, які б задовольняли основні потреби сучасної людини. А саме – спроможність придбати або орендувати комфортне житло, вiдкладати заощадження, забезпечити належний рівень освіти дітей, якiсний відпочинок, користуватися платними освітніми, оздоровчими та медичними послугами, а також оплачувати страхові поліси чи не на всі випадки життя", – стверджує Людмила Шангіна, науковий консультант Центру Разумкова.
І додає:
Тобто щомісячно представник середнього класу повинен заробляти в Україні не менш як 25 тисяч гривень. Водночас дані ООН свiдчать про те, що 60% населення України живе за межею бідності, тобто менш аніж на 5 доларів у день.
Одним словом, із середнім класом та високими заробітками в Україні склалося не дуже. Переважна більшість населення може в кращому разі задовольняти першочергові потреби. Про те ж, щоб оплачувати послуги спеціально найнятих домашніх робітниць, ця сама більшість не може навіть і не мріяти. Відтак прибирання, готування, прання, догляд за немічними батьками, виховування та домашнє навчання дитини традиційно відбувається в колі родини – без залучення сторонніх людей.
Читайте також: Сексуальна освіта у школах: що дітям розповідають про пеніси, вагіни та гендер
А якщо конкретніше, то до всього вище перерахованого рук докладає передусім жінка. І якщо в родині живе не одне, а два або більше поколінь, то радше жінка стане доглядати хворого свекра або свекруху, аніж це робитиме чоловік, тобто їхній син.
Але уявімо ситуацію, що чоловік – через вдівство або розлучення – лишився сам-на-сам із малолітньою дитиною на руках. Дитині потрібен догляд, а самому чоловікові – повноцінне харчування та чистий дім. У скільки би йому обійшлося винаймання відповідних фахівців?
Почнемо з няні. Няню без досвіду роботи можна найняти за 8-10 тисяч, а от кваліфікована Мері Попінс, та ще й з педагогічною або медичною освітою коштуватиме 15-25 тисяч на місяць. (Як бачимо, за хорошу няню треба викласти всю до копійки зарплату умовного середнього класу. У батька-одинака не залишиться нічого не те, що на куховарку та прибиральницю, а навіть на шкарпетки й цигарки).
Але йдемо далі. Дитина росте і, окрім послуг няні, потребує ще й занять з репетитором. Це – окрема стаття видатків, яку взагалі складно обчислити. Зауважимо лише, що послуги репетитора коштують від 150 до 400 гривень на годину – залежно від предмету та мети занять.
Якби чоловіки не експлуатували дружин, а винаймали нянь для дітей та хатніх робітниць для підтримання порядку в домі, їм довелося б викладати на ці потреби щонайменше 40 тисяч гривень.
Тепер хатня робітниця. Згідно із вакансіями на сайті work.ua, хатня робітниця на повну зайнятість обійдеться винаймачу у 23-26 тисяч на місяць. Отож, тільки за няню та хатню робітницю чоловікові без дружини доведеться заплатити в середньому 40 тисяч гривень на місяць. І це ми ще беремо light-варіант, коли скажімо, у чоловіка немає немічних батьків (бо доглядальниця та / або медсестра для старої людини – це окрема історія та окремі витрати).
Як бачимо, домашня робота – задоволення не з дешевих. Але це для тих, хто спостерігає за нею з дивана. Ті ж, хто стоїть біля плити чи сидить з дитиною за підручниками, мають повне право (чи навіть "привілей"?) виконувати таку роботу безкоштовно.
Загалом міжнародна організація Oxfam оцінює хатню роботу заміжніх жінок у 10 трильйонів доларів на рік, що становить близько 13% світового ВВП. Можливо, недарма українки все частіше виходять заміж за іноземців. За останні десять років кількість змішаних шлюбів у країні подвоїлася. Так, якщо у 2008-му з іноземцями укладався кожен 30-й шлюб, то в 2018-му – кожен 15-й.
Несправедливий світ
Втім, як то кажуть, що добре там, де нас нема. Нерівні стартові умови для жінок та чоловіків наявні не лише в Україні. На Заході жінки, які беруть шлюб, вже навчилися захищати свої інтереси контрактом, плюс вищий рівень життя дає їм більше свободи, відв'язуючи від кухні та дитячої кімнати, але й у європах-америках все також далеко не райдужно.
Почнемо з того, що навіть в розвинутих країнах чоловікам платять більше, ніж жінкам, які виконують той же обсяг роботи – це випливає з чергової доповіді The Global Gender Gap Report Всесвітнього економічного форуму. Найменша різниця в зарплатах спостерігається в Північній Європі, де жінки в середньому отримують 80-90% грошей, які платять їхнім колегам-чоловікам.
При однаковому обсязі роботи чоловіки зазвичай отримують більше за жінок. Десь цей розрив менший, десь – більший, але присутній він скрізь. Навіть у розвинених державах.
А от у США коефіцієнт зарплатної нерівності дорівнює 0,722, у Німеччині – 0,766, у Великобританії – 0,752. У решті європейських країн справи ще гірші. Там жінки подекуди отримують фактично дві третини від грошей, які припадають на долю чоловіків. Так, Румунія має коефіцієнт нерівності 0,69, Чехія – також 0,69, Боснія і Герцеговина – 0,685, Кіпр – 0,684, Чорногорія – 0,681, Греція – 0,68, Словаччина – 0,679 і Угорщина – 0,669.
При цьому, говорять дослідники, із віком різниця в доходах чоловіків та жінок, які виконують одну й ту ж роботу, збільшується. Мова йде про те, що зарплати чоловіків і жінок, які працюють повний день, з часом, як правило, ростуть нерівномірно. Після 45 років доходи починають рости повільніше, а після 55 років стагнують або навіть знижуються.
Читайте також: Домагання і сексизм чоловіків у новій рекламі Gillette: чому обурилися користувачі у мережі
При цьому динаміка доходів жінок починає падати раніше, стверджує Американська асоціація вищої освіти для жінок (The American Association of University Women, AAUW). Якщо жінки до 35 років в США, як правило, отримують 90% того, що платять чоловікам, то після 35 років – лише 74-82%.
Найвищу в кар'єрі зарплату більшість жінок отримує в віці 35-40 років, говориться в дослідженні компанії PayScale. Чоловіки досягають максимуму в 50-55 років. Жінки, таким чином, свій кар'єрний Еверест залишають позаду набагато раніше й продовжують працювати, вже не плекаючи особливих сподівань на нові злети.
Також існує маса цілком репрезентативних досліджень, які показують, що жінки рідше і менш наполегливо, ніж чоловіки, просять про підвищення зарплати. Але й у тих, кому дістає рішучості, шанси на збільшення зарплати в середньому нижче, ніж у їхніх колег-чоловіків.
Жінкам, які просять про підвищення, йдуть назустріч на 25% рідше, ніж чоловікам, підрахували у спільному дослідженні Бізнес-школи імені Джона Каса (Великобританія), Уорікського університету та Університету штату Вісконсін. Крім того, жінкам рідше виплачують бонуси і премії.
Частина чоловіків не сприймає феміністичний рух, вбачаючи у ньому вибухівку, закладену під їхнє панування. І мають рацію – жінкам набридло бути другорядною статтю, обмеженою у правах.
Несолодко ведеться й молодим матерям. Згідно з дослідженням PayScale, різниця в зарплатах одружених чоловіків з дітьми та заміжніх жінок з дітьми більше, ніж в будь-якій іншій групі. З народженням кожної дитини жінка втрачає в доходах 4%.
В Україні ситуація відповідає загальносвітовим трендам. Ба навіть значною мірою поглиблює їх. Так, за даними Державної служби статистики України, в усіх видах економічної діяльності є разючий гендерний розрив – заробітна плата чоловіків в Україні є більшою, ніж у жінок, у середньому на 22 % у І кварталі 2018 року.
Читайте також: Фемінізм паралізує чоловіків, – Памела Андерсон розкритикувала рух проти домагань
Однак у деяких видах економічної діяльності розрив становить понад 35 %. Наприклад, частка співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків у поштовій та кур'єрській діяльності становила 58,9 %, у фінансовій та страховій діяльності – 63,2 %, у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 64,9 %, пише ресурс "Гендер в деталях".
Сучасних жінок, таким чином, обкрадають на офіційній роботі та залишають без жодної чесної заробленої копійки на роботі домашній. Світ, як і раніше, належить чоловікам. Хоча жінки все більш наполегливо демонструють бажання змінити цей статус кво.
Читайте також:"Фемінізм" визнали словом року в США