Що насправді отримала Україна

Того дня за підсумками неформального засідання виконавчих директорів МВФ було ухвалено рішення про розподіл спеціальних прав запозичення (СПЗ) в обсязі 650 мільярдів доларів США. В перекладі на просту мову МВФ вирішив кредитувати країни члени МВФ без будь-яких умов. Умови вони фактично визначили самі – гроші розділять у відсотковому співвідношенні своїй часті у Фонді.

Читайте також 2,7 мільярда доларів від МВФ: хто ухвалюватиме рішення про розподіл коштів

Членами Фонду є 190 країн світу. На 25 з них припадає – 63%. Україна має квоту 0,42%. І сума в 650 мільярдів доларів буде розподілена пропорційною квотам. Це означає, що багаті країни отримають понад половину асигнувань, а країни з низькими доходами – всього 3,2% від загальної суми, що еквівалентно 21 мільярду доларів.

За словами директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, "новий розподіл СПЗ націлений на задоволення довгострокових глобальних потреб в резервних активах, послужить на благо всіх наших країн-членів і допоможе підтримати відновлення світової економіки після кризи COVID-19. Це також стане потужним сигналом, що демонструє рішучість країн-членів МВФ в прийнятті всіх можливих заходів для подолання найглибшої рецесії за період після Великої депресії".

Детальної інформації поки нема

У межах цієї програми без будь-яких додаткових умов Україна отримає 2,7 мільярда доларів.

Але.

Детальних умов контракту МВФ поки що не опублікував (на сайті МВФ вони відсутні). Водночас видання Financial Times повідомляє, що кошти в межах цієї програми не підпадатимуть під стандартні щотижневі 0,05%, їх не потрібно буде повертати, якщо допомога буде спрямована виключно на поповнення золотовалютних резервів центробанку. Якщо ж виникне потреба перевести СПЗ в долари чи євро і спрямувати їх на погашення, наприклад, зовнішніх боргів тоді конвертована сума для будь-якої країни стає кредитом з оплатою стандартної процентної ставки.

Тобто – доля "подарунку" залежить виключно від того, як влада скористається ним. Або 2,7 мільярда доларів справді стануть подарунком або ж збільшать наш борг перед МВФ.

Враховуючи, що у вересні місяці ми маємо виплатити майже 105 мільярдів гривень боргових зобов'язань (в тому числі обслуговування й погашення зовнішнього та внутрішнього боргу), плюс враховуючи суттєву нестабільність запозичень в цьому бюджетному році доля "подарунку" поки що залишається невизначеною.

Загалом близько 275 мільярдів доларів США (приблизно 193 мільярди СПЗ) з нового розподілу МВФ надійде країнам з ринком, що формується і країнам, що розвиваються, в тому числі країн з низьким рівнем доходу.

Втім це не кінець історії.

Керівництво МВФ заявило про "добровільний перерозподіл країнами-членами з міцними зовнішніми позиціями частини своїх СПЗ для збільшення кредитування країн з низьким доходом через Трастовий фонд МВФ на меті скорочення бідності і сприяння економічному зростанню (ПРГТ). Пільгова підтримка через ПРГТ нині надається на безвідсотковій основі".

Тому владі варто було б попрацювати з урядами країн з сильною економікою для залучення додаткового вже безвідсоткового кредитування, а не збільшувати дорогі боргові зобов'язання через залучення коштів шляхом випуску ОВДП (загальний обсяг на сьогодні перевищує 1 трильйон гривень) та розміщення євробондів під 6 плюс відсотків річних. Бо дуже важливо залучати кошти під відсотки нижче існуючих аби не збільшувати загальну суму державного та гарантованого державою боргу.

За підсумками 2020 року сукупний світовий борг сягнув 355% світового ВВП і продовжує зростати. І якщо для країн з сильною економікою високий рівень боргу щодо ВВП можна вважати прийнятним то для України (понад 91 мільярд доларів або трохи понад 60% ВВП) він має суттєві загрози у випадку розвитку світової фінансово-економічної кризи.

Проблема українського боргу має кілька вимірів: обслуговування (сплата відсотків), дві третини боргу номіновані в іноземних валютах, що має наслідком необхідність постійних валютних запозичень, дуже малий державний бюджет стосовно кредитних зобов'язань. Після фінансування захищених бюджетних статей (пенсії, зарплати бюджетникам) фактично не залишається коштів на виплату кредитів. Тому запозичення поки що єдиний спосіб зберігати фінансову стабільність.

Але не варто забувати і про економіку.