Олька, 28 років: У мене була в школі подружка і в неї закохався наш однокласник. Її теж звати Оля. І от він йшов за нами зі школи і нив: *Оля, давай я понесу твій наплічник. Оля, я приніс тобі шоколадку. Оля, я тебе люблю*. Він нам тоді таким придурком здавався. І ми придумали його питати – до кого звертаєшся? – адже нас обох звати Оля. А одного разу, коли у мене був день народження, то я принесла до школи цукерки. І от я їх всім роздала, а потім всі вставали зі своїх місць і вітали мене. А один хлопчик там такий був Орест. То цей Орест вийшов перед класом. Всі дивляться на нього і на мене. Він приніс мені книжку в подарунок. Мало того, що всі вже сміялися з того, що він мені книжку приніс, то він ще вирішив сказати привітання. І він сказав: *Олечка, вітаю тебе з днем народження. Ти найкраща дівчина в світі*. Мені було страшенно соромно тоді, а всі сміялися і згадували це дуже довго. А ще мене була в дитинстві ще одна подружка, а в неї старша сестра. Так старша сестра нам все розказала про секс. Ми знали, що жінки вагітніють від тертя. Жінка і чоловік труться і від того народжується дитинка. Її витягають з живота, для чого його розрізають від ребер до самого низу. Таке було уявлення у мене.
Зеник, 27 років : Точно думав, що дітей дістають з живота, для чого розрізають. Коли мені сказали, що дітей з іншого місця дістають, то я не повірив. Казав, що не знаю кого там і як, а мене з живота дістали. З дівчатами не дуже складалось, не цікавили. Ходив хіба що одної в гості на приставці грати.
Сергій, 25 років: Пам'ятаю що в початкових класах ми знімали верхній одяг в кінці класу, коли була осінь, зима .. так от після уроків весь час намагався швидше принести пальто для однієї дівчинки, а ще намагався допомогти якось ранець носити. А за кіски таки здається не смикав. Ми з дівчатками більше воювали у дворі, а не в школі, це я пам'ятаю:) А на рахунок звідки беруться діти ... коли був ну дуже малим, то мені казали, що мене в магазині купили:) .. а про капусту і лелеку я не вірив.
Ірина, 20 років: Я коли була маленька, щось взагалі про то не думала, аж потім все сама склала і додумалась. Але то хтось приносив чи підкидував - не вірила))))
Люда, 29 років: Батьки мені рано пояснили звідки беруться діти. Тому що в 4 роки у мене народився брат. А зі школи спогадів дуже багато. Я була піонер-важатою і дуже тим пишалась. Шкода, що зараз вже не бачу і не спілкуюсь однокласників, тому що я закінчувала школу в Азербайджані, а потім ми звідти переїхали.
Рустам, 25 років: Вірив що в капусті знайшли, і в лелеку вірив.
Всі знайомі, кого я опитала питали і мене те саме. То маю сказати от - звідки беруться діти – довелось дізнатись дуже рано. Старший брат показав мені енциклопедію, де були фотографії пологів. Одна з травм дитинства просто. А от як жінки вагітніють і чому я не знала. І з цим вийшла кумедна історія в початкових класах.
Був у мене однокласник Олег. Всі вчителі і батьки його обожнювали – чемний, розумний, охайний, співає і на гітарі грає. Дівчата в нього всі закохувались. І кожна якось намагалась привернути увагу. Хтось співав йому, а хтось танцював. Вчителі були здивовані ефектом *Олега* - це дуже стимулювало творчість та креатив. Аж тут дівчинка Аліна, яка не вирізнялась ніякими талантами, заявила, що вона вагітна від Олега. Це був клас другий, всі ми в це повірили, як вівці, і перестали змагатись за прихильність об’єкта любові.
І от діти прийши до дому і розповіли батьками: такий жах наша Аліна вагітна від Олега. Замість того, щоб розповісти всю правду, показати якусь ілюстровану книжку спеціальну для дітей, що ми все зрозуміли. Батьки лише посміялися і сказали: а як ЦЕ в них відбулося? На наступний день всі 30 дітей питали Аліну: як її запліднив Олег?
А сталося це так: пішли вони в кафе на морозиво. І от Аліна пила молочний коктейль, а Олег їв морозиво. Тут він потягнувся через столик, щоб спробувати її коктейль, торкнувся її руки... і ось так. Тепер вона вагітна.
Ми то всьо розповіли ввечері батькам. І вони придумали ще багато питань для Аліни. Як вона ходить на фізкультуру, якщо вагітна? Як вона сама носить наплічник з підручниками, адже вагітним не можна піднімати важке? І це все ми питали у школі кожен день. Коли Аліна на фізкультурі заявила вчителю, що не може бігати, бо вагітна.... Про це знала вже вся школа, вчителі, завучі й директор. Але навіть вони не подумали, що прийшов час все нам пояснити. А просто порадили батьками Аліни перевести її в іншу школу. Цим все й закінчилося.
У кожному з нас все ще живе та сама маленька дитина. Інколи дуже корисно до неї прислухатися. Вона не має стільки досвіду і це на краще.