Цей світ і насправді неймовірний. Ми переглядаємо фільми, коли немає що робити, коли весело або сумно, коли йдемо на побачення чи вчимося, здається, у будь-якій життєвій ситуації кіно доречне і незайве.
Але на жаль, люди більш захоплюються повнометражним кіно, випускаючи з уваги такий класний вид кіномистецтва, як короткометражки. Я вирішила розповісти про це, щоб виправити таку несправедливість.
Отже,короткометражки - це окремий вид кіномистецтва, який являє собою стрічку тривалістю від декількох секунд до 50 хвилин, і несе якийсь певний зміст. До такого плану фільмів можна віднести навіть усілякі документальні відео, наприклад, звернення Гітлера до німецьких солдат:) Більшість режисерів на початку своєї кар’єри знімають саме short’и, і це зрозуміло, тому що на таку роботу витрачається набагато менше коштів. Ігрова індустрія активно використовує міні-фільми для представлення своєї продукції. Знов таки реклама (куди ж без неї!).
Мені хочеться приділити увагу художньому аспекту. Взяти і познімати щось на камеру зовсім неважко, і сімейні відео-архіви теж можна назвати короткометражками, та вони несуть цінність тільки в родинному колі, пересічному глядачеві вони не будуть цікаві. Закарбувати на плівку або намалювати щось дісно варте уваги і часу та ще й вмістити це в обмежені часові рамки вміє далеко не кожен.
Дякувати Богу, нарешті потрошку почали все більше цікавитись і "короткою" стороною кіно. Тобто цікавляться давно, але якщо раніше це було закрите коло кіноеліти (ну хто піде в кінотеатр на короткометражки?!), то тепер це просувається в широкі маси. Хоча повноцінні фільми – підбірки коротеньких творів на спільну тему – "Нью-Йорк,я люблю тебе", наприклад,(шикарна стрічка, подивитись усім обов’язково!) також посідають своє належне місце, та таких фільмів раз-два і все
Зразу зауважу, що говоритиму про європейське кіно та загальновідомі найстарші фестивалі (їх відбувається багато, якщо всі перераховувати, то ви позасинаєте), Америка далеко і недавно вбили бін Ладена,тому про неї все одно зараз всі говорять.
Найстарішим фестивалем кіномініатюр вважається Кінофестиваль у Кракові. В цьому році вже 51-ий буде проводитись. За хронологією за ним іде російський фестиваль, який проводиться в Санкт-Петербурзі і називається "Послання до Людини". Присвячений суто коротким фільмам, вже має статус міжнародного. До речі, вимоги для участі - не з легких. Гарний – фінський фестиваль в Тампері, приділяють увагу молодим митцям, ще й грошові нагороди дають. Найпрестижніший та найбільш значущий – французький в Клермон-Феррані через те, що представляє найбільший ринок короткометражок у світі. Міг би стати найстаршим, але щось там забарилися з організацією, тож відбуватися дійство почало з 1982 року з най- найшвидшими темпами. Назва весела в асоціації-організатора "Спасайте хто може – короткометражне кіно". Future Shorts – ціла мережа заходів, присвячених короткометражному кіно та анімації. Примітним є те, що організація тісно співпрацює з південно-американським та азіатським кіно. Інтернет каже, що "ноги ростуть" з Лондона, тому я обізву ці фести британськими. Також викликає інтерес російський кінофестиваль "Свята Анна". Двома словами – тільки студентське та дебютне кіно.
Нібито про закордон все.:) На замітку усім, хто їздить відпочивати в Європу, гадаю таку подію варто відвідати. І, нарешті, Україна. Найсмачніше - на десерт.:)
Львів’яни можуть по праву пишатися, в нас також є кінофест короткометражного кіно, який називається Wiz-Art і від самого початку націлений на визнання не тільки в межах України. У рамках фестивалю, окрім само собою зрозуміло українських, були представлені роботи норвезьких, шведських, ізраїльських, американських, французьких, бельгійських, німецьких режисерів та аніматорів. Формат цієї організації досить гнучкий, вона не обмежується лише фільмами, але фестиваль – це ніби завершення року, тобто перехід в рік новий. Цього року він відбудеться вчетверте. Для усіх, хто бажає прийти, інформація тут.
8 травня WIZ-ART організовував присвячений дню міста Львова показ Найкращого з Фестивалю Wiz-Art 2010 (програма на 1,5 год.) - показували як фільми-переможці, так і фільми, що найбільше сподобались глядачам. Це відбувалось у парку ім. Б. Хмельницького, на літній сцені, кожен міг прийти і насолодитися кіноартом (безкоштовно, на свіжому повітрі, у колі друзів – супер). Мені пощастило побувати там в останній день, і це, скажу я вам, було неперевершено. 1,5 години пролетіли як мить,та що й казати, при перегляді фільму "Грати з ангелами" мало не кожен крадькома витирав сльозинки, а по завершенню (чорний гумор про зомбі-вегетаріанця) сміявся весь "Катрусин кінозал".:)
Ну і щоб остаточно переконати вас, що кіномініатюри – це диво, хочу запропонувати свою власну підбірку "шортиків", які сама дуже люблю і переглядала не один раз.
"Безвихідь", Голандія, 2008. Соціал, дуже актуально.
"Поцілуємось?", Франція, 2001. Без коментарів.
"Посмішка". У пошуках себе. Сумна анімація.
"Кохання наздоганяє раптово". Отака вона - любов :)
"Дім з маленьких кубиків" від Куніо Като, Франція, 2009. Ностальгічно, романтично, зворушливо.
"Паперова анімація/Орігамі" від Джоакіна Френкленда, 2007. "Я б теж так увесь світ перекрутив…" (с)
"Трихром", реклама для одноіменної дизайнерської фірми. "Світ приховує неймовірні дива!". Мій най- найулюбленіший мультик.