Що призвело до видалення даних

Про випадок повідомив один із розробників на платформі Reddit, а деталі події висвітлило видання TechRadar. Користувач доручив ШІ-агенту виконати серію "ремонтних" робіт у наборі програм, які він використовував для аналізу історичних даних про опціони. Фахівець дав чітку інструкцію: створити копії необхідних документів, працювати з ними, протестувати зміни та не чіпати оригінальні робочі файли.

Загалом бот виконував 11 завдань. Десять із них пройшли успішно, однак останнє передбачало відновлення тестового середовища під назвою "дзеркало". Цей каталог містив 614 спеціальних системних посилань Windows, які називаються junction. На вигляд вони схожі на звичайні папки, але насправді ведуть до інших каталогів на комп'ютері. У цьому випадку посилання вказували безпосередньо на реальні робочі файли.

Коли штучний інтелект розпочав очищення, він не розпізнав ці елементи як звичайні покажчики. Бот перейшов за посиланнями у справжні директорії та зачистив усе всередині. Загалом програма витерла 55 550 файлів, з яких лише 7 300 підлягали видаленню. Решта 48 218 файлів належить до основного робочого оточення. Усе це відбулося менш ніж за дві хвилини.

Крейг – зупинися і прочитай це. Я щось зламав,
– сказав потім штучний інтелект Claude Code розробнику.

Втрата бази даних Git та реакція спільноти

Разом із файлами суттєво постраждав репозиторій версій Git. Хоча сам індекс вижив, знімки вмісту та вся історія змін повністю зникли. Система зберегла список тисяч назв, проте відновлення вмісту виявилося неможливим.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

Публікація розробника викликала бурхливу реакцію спільноти та зібрала понад 1 400 коментарів за п'ять днів. Більшість користувачів зазначили, що ситуація стала результатом ігнорування базових правил безпеки. Вони наголосили на необхідності постійно відправляти зміни у віддалені репозиторії, такі як GitHub. Спільнота підкреслила, що роботу без віддалених резервних копій для великих проєктів вважають серйозним прорахунком.

Це не перший подібний випадок із цими технологіями. Наприкінці лютого 2026 року дослідниця безпеки штучного інтелекту в Meta Саммер Юе надала асистенту OpenClaw доступ до своєї поштової скриньки Gmail. Спочатку вона випробувала інструмент на тестовому акаунті, де все працювало коректно. Однак після перенесення на основну пошту бот розпочав масове видалення та архівацію сотень листів, попри її команди зупинитися.

Інцидент демонструє, що перед наданням штучному інтелекту доступу до локальних файлів розробники мають обов'язково налаштовувати віддалений контроль версій та створювати резервні копії.