Скіфське багатство українських чиновників: як е-декларування підірвало політику

Закон, що зобов’язує декларувати чиновників у електронному виглядів свої статки, прийняли ще у березні цього року. Хоч романтичні антикорупціонери і називали е-декларування вагомим внеском у боротьбу з поширеним хабарництвом у владі, ніхто не міг уявити безпрецедентні наслідки та інформаційного збурення, що викличе збереження закону у первинному вигляді.

Історія прийняття

У багатьох розвинутих країнах світу е-декларування вважається нормою. Різниця – лише у об’ємі декларування (кількості пунктів, деталізація майна та готівки) та у санкціях – що загрожує чиновнику за брехню у декларації.

Загалом е-декларування у цих країнах не вважають потужним інструментом боротьби з корупцією, а радше як превентивний, запобіжний захід і джерело інформації для антикорупційних органів. Саме тому у багатьох країнах немає кримінальної відповідальності за неправдиві дані у деклараціях.

Однак в Україні, що займає 130 місце з 160 країн, згідно з дослідженнями Transparency International (CPI) за рівнем толерування корупції, будь-який антикорупційний захід буде мати ефект ноу-хау і зустріне жорстокий спротив державної машини і чиновників.

Наступ на е-декларації

Останні кілька місяців до дедлайну оприлюднення е-декларацій викликав цілу низку нападів на е-декларування з різних сторін. Зокрема проти е-декларування воювали одразу в трьох напрямках:

Законодавчий. Аби завадити повноцінному впровадженню е-декларацій, депутати з різних фракцій намагалися внести певні поправки до цього закону – дозволити не вказувати кількість готівки, предмети розкоші. А показати лише загальну суму, яка мало про що говорила. Противники закону хотіли у будь-який спосіб зменшити обсяг декларування.

Ігор Гринів

Також пропонувалося обмежити вільний доступ до заповнених декларацій і надати його лише правоохоронцям.

Вороги декларування пояснювали, що нібито порушуються їх право на приватність, а також, що вони можуть стати жертвами грабіжницьких нападів у разі оприлюднення е-декларацій.

Останній законодавчий наступ на е-декларування зробили з Банкової за кілька тижнів до дедлайну. Лідер фракції БПП Ігор Гринів у законопроекті № 5192 запропонував поправку, яка закриває вільний доступ до е-декларацій.

Через бурхливу реакцію громадянського суспільства та європейців, він був змушений відкликати його.

Конституційний. Показово, що Гриніва підтримали навіть у "Опозиційному блоці", де також вважають, що декларації мають бачити лише правоохоронці.

Поборники старого ладу – деякі депутати з цієї сили – подали запит до Конституційного суду нібито про порушення прав третіх осіб та запропонували вищий судовій інстанції ліквідувати е-декларування, що нібито суперечить Конституції України.

Однак на призначений день вони не з’явилися до суду, КСУ наразі справу не закрив, лише переніс розгляд.

Через НАЗК. Зберігання та обробкою декларацій мав зайнятися новостворений орган – Нацагентство із запобігання корупції. Члени цього органу були призначені не у прозорий спосіб. Наприклад, голова НАЗК Наталію Корчак, що була пролобійована Кабміном, пов’язують з екс-прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком (НАЗК формувалося за часів його прем’єрства).

Наталія Корчак

Цей орган технічно має забезпечувати зберігання та оприлюднення е-декларацій чиновниками. Натомість з самим органом виникли низка проблем, зокрема з програмним забезпеченням, з отриманням державою сертифікації тощо.

Довгий час веб-сайт НАЗК, де слід було заповнювати декларації, залишався недоступний.

Загалом, за словами голови ГО Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, закон про е-декларації пережив близько 10 атак, але все таки зберігся у недоторканому вигляді.

Ефект від декларацій

Оприлюднені декларації викликали в суспільстві ефект бомби, що розірвалася.

Одне з ключових "відкритів" – вищі посадовці не довіряють вітчизняним банкам і тримають під подушками величезні суми готівки. Лише у депутатів Верховної Ради на руках півмільярда доларів. Серед чиновників виявилися власники церков, мощів святих, колекцій картин, старовинної зброї та інших дорогоцінних речей.

Волонтер Роман Донік, коментуючи у Facebook наслідки е-декларацій, зазначив, що він не мав жодних ілюзій, але те, що він побачив – це зовсім за гранню. Після оприлюднення декларацій прірва між суспільством і владою стала задокументованим фактом.

Цей резонанс пояснюється не лише сухими цифрами, хоч і вони вражають, а сюрреалізмом в якому живуть політики на відміну від тих, хто їх обирає.

Читайте також: Зашкварні декларації та трилітровий Чаус: 12 найвеселіших ляпів року

Після оприлюднення декларацій загальною кількістю понад 100 тисяч штук НАБУ розслідує 10 кримінальних справ за їхніми даними. Однак наразі жодних обвинувальних актів, які б використовували дані е-декларування, немає.

Попри це 2016 рік став важливим роком у розчищенні корупційного середовища. Зрозуміло також, що е-декларування не зможе повноцінно запрацювати у старій правоохоронній системі та без реформи судової системи.

На думку експертів, зважаючи на величезний об’єм отриманої інформації у е-деклараціях, реальне розслідування може розпочатися вже у 2017 році.