Прийом дитини у лікаря: що мають знати батьки?
Кадри з Рівного, як зубний лікар б'є дітей-пацієнтів, облетіли вже всі соціальні медіа та телеканали.
Детальніше "Головою об кушетку": у Рівному лікарка-стоматолог жорстоко била дітей під час прийому
А що зі стаціонарами?
Складніше стоїть питання з дитячим стаціонарним лікуванням. Європейські стандарти давно, ще у 1988 році, встановили право батьків знаходитись цілодобово поряд з дитиною у стаціонарі. Так записано у "Хартії прав дітей, які перебувають у лікарнях":
- Діти, що знаходяться в лікарні, мають право на присутність батьків, або особи, котра їх замінює, протягом усього лікування.
- Розміщення з дитиною має бути запропоновано всім батькам.
- Необхідно вживати заходів для заохочення батьків у прийнятті рішень про перебування в лікарні разом з дитиною.
Їхня медицина вважає, що батьки – це найкращі ліки, а тому дитина швидше одужує, якщо поряд батьки.
У нас з цим складніше. У приватних клініках це питання не стоїть – там палати розраховані на дитину та одного з батьків. А от в державних та комунальних дитячих лікарнях – буває різне, буває так, що немає ліжок для батьків. Крім того, частина лікарів досі вважають, що батьки – то зайвий їм клопіт і вони лише заважають лікарям працювати. Детальніше про дискусію між самими лікарями можете почитати тут.
Щодо цього випадку у Рівному, звісно, це злочин, але думаю, він не поодинокий, думаю те саме має місце і в окремих дитячих садочках та навіть молодших школах (я з такими ситуаціями стикалась). Тому безпека ваших дітей – це ваша задача. Діти вам все не розкажуть, повірте, тому все треба перевіряти. Де це можливо, бути присутнім або встановлювати камери відеоспостереження.
Рекомендуємо! Дитячий омбудсмен відреагував на скандал зі стоматологинею з Рівного, яка била дітей
Даруйте за власні спогади, але моя перша вчителька була заслуженим вчителем, якимось там нерядовим членом КПРС, до неї було вкрай складно потрапити в клас, але при всій героїчній біографії вона давала запотиличники, била лінійкою по руках, давала дітям прізвиська і ще багато чого. Я ніколи батькам про це не розповідала, бо я не знала, що в цьому процесі щось не так. Більше того, я щиро боялась і водночас щиро любила цю вчительку. Це я вже зараз з висоти років та освіти розумію весь жах ситуації. Добре, що мені потім пощастило з класним керівником, яка любила всіх нас, як рідних дітей. Тому не сподівайтесь, що дитина вам все розповість – це не факт