Суд не задовольнив позов директорки музею Голодомору про захист від цькування за зовнішність

Ярослав Погончук

Джерело:

Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем"

Основні тези

Голосіївський райсуд Києва відмовив у задоволенні позову директорки Національного музею Голодомору Лесі Гасиджак, яка зверталася до суду через цькування в мережі, пов’язане з її зовнішністю.
Адвокатка Гасиджак заявила, що рішення суду буде оскаржене, підкресливши важливість формування судової практики щодо дискримінації для зміцнення демократичного суспільства.
Цькування Гасиджак почалося через висловлювання юриста Клима Братківського, який вважав її зовнішність невідповідною для керівництва музеєм, що викликало обурення у багатьох українців і засудження від Уповноваженого з прав людини України Дмитра Лубінця.

Позов Лесі Гасиджак про цькування в мережі відхилили / Колаж 24 Каналу

Голосіївський райсуд Києва відмовив у задоволенні позову директорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак. Вона зверталася до суду через цькування в мережі, пов’язане з її зовнішністю.

Адвокатка Гасиджак заявила, що рішення суду буде оскаржене. Про це повідомила Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем" у Фейсбуці.

Дивіться також У справі Коломойського новий поворот: КСУ прийняв до розгляду дві його скарги

Що відомо про справу Гасиджак

Голосіївський районний суд Києва відхилив позов Гасиджак, яка зверталася щодо захисту честі та ділової репутації. Вона подала позов минулого року після того, як її почали ображати в інтернеті через зовнішність.

У суді інтереси Гасиджак представляла адвокатка Оксана Гузь з організації "ЮрФем: підтримки", а також адвокатки Марина Саєнко, Христина Кіт і Марта Змисла.

Коментувати рішення поки зарано, ми чекаємо повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину, але вже готуємося до його оскарження в апеляційному суді,
– заявила Оксана Гузь.

Адвокатка підкреслила, що питання дискримінації є складним, але можливим для побудови загальноприйнятих норм поведінки. У "ЮрФем" також зазначили, що в Україні поки що немає судової практики щодо таких справ, проте її формування є важливим для зміцнення демократичного суспільства.

Що цьому передувало

Юрист Клим Братківський у своєму дописі на Фейсбук висловив думку, що Леся Гасиджак не підходить для керівництва музеєм Голодомору через "невідповідну зовнішність".

Він також додав, що на чолі музею повинна бути людина з "нормальною вагою". Хоча деякі люди підтримали його заяву та долучилися до цькування, більшість українців були обурені такими висловлюваннями.

На скандальну ситуацію навіть відреагував Уповноважений з прав людини України Дмитро Лубінець. Він засудив цькування Лесі Гасиджак через зовнішність, наголосивши, що лише професійні якості та здібності мають бути критеріями оцінки людини.