Внаслідок спроби військового перевороту, яка розпочалася 15 квітня, за оцінками тамтешніх медиків, загинули щонайменше 56 осіб, ще близько 600 – отримали поранення. Наразі найжорстокіші бої із задіянням авіації тривають у столиці Судану – Хартумі. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував ситуацію у Судані, зокрема, чи причетна до перевороту Росія.

Дивіться також Боротьба за владу та всюдисущі вагнерівці: що відбувається в Судані та передісторія конфлікту

Що відомо про переворот у Судані

15 квітня у Судані почалися жорстокі бої після місяців напруженості між воєнізованою групою, яка називається Силами швидкого реагування, та армією країни. Бої зрештою переросли у відверте насильство.

Напередодні в столиці Судану Хартумі й низці інших міст спалахнули бої. Зі столиці Судану надходили повідомлення про перестрілки в районах Еркевіт, околицях Генштабу й поруч з резиденцією лідера Суверенної ради країни генерала Абдель Фаттаха аль-Бурхана.

Зазначається, що обидві сторони використовують важке озброєння, через що над столицею здіймається густий дим. Зокрема, сутички відзначаються і в інших містах, наприклад в Умдурмані, Бахрі та Мараві.

Обидві сторони вдалися до застосування гармат і бронетехніки, які розгорнули просто на вулицях. Пізніше одна зі сторін почала застосовувати авіацію для завдавання ударів по аеропорту столиці, внаслідок чого було пошкоджено і літак української авіакомпанії.

Всю ніч по країні були чутні вибухи та перестрілки, стихло все лише на час недільної ранкової молитви, але згодом бої знову поновилися. За даними Центрального комітету суданських лікарів, у сутичках загинуло щонайменше 56 людей і майже 600 отримали поранення.

Зранку 16 квітня командир Сил швидкого реагування Судану Мохамед Хамдан Дагало стверджував, що захопив більшість офіційних споруд Хартума після зіткнень між його збройним угрупованням і військовими країни. Він запевнив, що нібито його сили тепер контролюють понад 90% стратегічних об'єктів у Хартумі.

Це може вказувати на те, що армія Судану зазнає поразки. Однак військовий лідер країни генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан заперечив заяви Хадмана і заявив, що військові зберегли контроль над урядовими об'єктами.

Що стало причиною зіткнення у Судані

Але, що ж стало причиною зіткнення? CNN повідомляє, що в суботу по всьому Хартуму, включно з президентським палацом і штабом армії столиці, сталися збройні сутички.

Армія Судану звинуватила Сили швидкого реагування у "зрадницькій змові" проти країни та зажадала їх розпуску. У заяві суданської армії мовиться про те, що не буде жодних переговорів із Хадманом.

В армії Судану назвали командувача Силами реагування "злочинцем-утікачем", а самі сили закликали просто перейти під контроль та командування армії. Наразі все ж стало зрозуміло, хто саме використовує авіацію для ударів по містах, і зокрема столиці.

Як повідомило CNN, головне командування армії Судану оприлюднило заяву, в якій закликало цивільних осіб залишатися вдома, оскільки військові літаки будуть проводити зачистки, шукаючи Сили швидкого реагування.

ВПС Судану проведуть повну зачистку присутності ополченців швидкого реагування. Повітряні сили закликають усіх громадян залишатися вдома та не виходити на вулицю,
– йдеться у повідомленні.

Комітет держбезпеки Хартума оголосив у столиці державний вихідний день ​​"з метою збереження життя громадян і їх майна".

Як світ реагує на переворот

Наразі вже пролунали численні міжнародні заклики до спокою, і США, і ООН закликали до припинення бойових дій. Африканський союз закликав "політичні та військові сторони знайти справедливе політичне вирішення кризи".

Генсек ООН Антоніу Гутерреш засуджує початок бойових дій у Судані армією та силами швидкого реагування. Він заявив, що на боці цивільного населення, яке шукає шлях до демократії.

Цікаво, що Саудівська Аравія, ОАЕ та США лише сьогодні вийшли із закликами негайно припинити вогонь. Але саме Ер-Ріяд та Абу-Дабі, схоже, учора вичікували, намагаючись зрозуміти, чи буде очевидний переможець у цій битві.

Зараз, зважаючи на все, вони зрозуміли, що ні, і намагаються зупинити конфлікт, поки ситуація не вийшла з-під контролю. Адже обидві країни регіону не підтримують жодну зі сторін і мають добрі зв'язки як з армією, так і з силами швидкого реагування.

Чому дві воєнні структури Судану воюють між собою

Але для генералів Абдель-Фаттаха аль-Бурхана та Мухаммеда Хамдана Дакло, які з'ясовують між собою відносини, ставки високі: подальша роль у владі та в політичній системі, доступ до ресурсів та потоків, збереження свого статусу та авторитету.

І в обох риторика до жорстокості – Хамдан заявив, що вони продовжуватимуть боротьбу, доки не захоплять військові бази, і не підкорять собі армію. А в Аль-Бурхана офіційно розпустили Сили швидкого реагування, визнавши їх заколотниками, яких треба придушити.

Успіх обох сторін перемінний – якщо вчора надвечір Сили швидкого реагування звітували про захоплення баз армії, то сьогодні зранку вже Збройні сили Судану оголосили, що їм вдалося взяти під контроль штаби Сили швидкого реагування.

Тепер спробуємо розібратися, чому взагалі дві воєнні структури Судану воюють між собою? І чому взагалі Суданом керують суто військові? А де ж політики?

Насправді за останні 4 роки це вже четверта сутичка сил, але сьогоднішня значно відрізняється від попередніх. Відправною точкою можна назвати 11 квітня 2019 року. Тоді, військові на чолі з міністром оборони повалили президента країни Омара аль-Башира. Де-факто главою держави себе проголосив один із лідерів заколоту.

Вже 12 квітня того ж року його потіснило інше угруповання військових на чолі з генералами Абдель-Фаттахом аль-Бурханом та Мухаммедом Хамданом Дакло, які сьогодні між собою і воюють.

І тут якраз ховається цікава деталь – на Заході зрозуміли, що в Судані владу захопили військові, а отже рано чи пізно це все знову вибухне. Тому, тоді Захід порекомендував створити в Судані Суверенну раду, такий собі орган правління до якого входять військові і цивільні.

По суті Захід домігся того, аби військові навіть допустили до влади опозицію. Головою цієї Суверенної ради став генерал Аль-Бурхан, його заступником став генерал Хамдан. І сьогодні вони воюють один проти одного.

У жовтні 2021 року, військові, не зумівши домовитися про параметри "демократичного транзиту влади в Судані", захопили владу та прибрали від влади цивільних. І от тепер, коли у владі немає цивільних, військові почали з'ясовувати стосунки вже між собою.

Причетність Росії до перевороту у Судані

Однак все не так просто. І насправді у цей процес замішана ще й Росія. По-перше, слід з'ясувати, хто такі Сили швидкого реагування Судану? По суті, їх створювали для боротьби з повстанцями у 2013 році.

З того часу генерал Хамдан створив потужне військове угрупування, яке брало участь у конфліктах у Ємені та Лівії та контролює деякі золоті копальні Судану. Це потужне воєнізоване угрупування, фактично не підкоряється армії і діє автономно.

Не будемо закопуватися у специфіку цього угрупування, а краще звернемо увагу на їх зв'язки з Росією. У Судані інтереси Хамдана пов'язані з видобутком золота та будівництвом. Тим самим в регіоні займаються бойовики ПВК "Вагнера". Ба більше, Хамдан навіть офіційно відповідає у владі Судану за регіональну політику та розвиває зв'язки з Росією.

І тут цікавий кейс щодо того, як саме наразі Росія використовує його. Річ у тім, що одразу після повалення президента Судану у 2019 році воєнна влада підписала з Москвою угоду про передачу Росії в оренду на 25 років військово-морську базу в Порт-Судані на Червоному морі. Потім ця угода була призупинена. Але у 2022-му до неї повернулися.

Тоді ж Хамдан їздив до Москви, де зустрічався з очільником МЗС Росії Сергєєм Лавровим та секретарем Радбезу РФ Ніколаєм Патрушевим. Тоді Судан та Росія домовилися про відновлення усіх зв'язків. Це в той період, коли Росія вже вдерлася в Україну.

Отже, вже у березні цього року після того, як Лавров їздив у турне по Африці, з якого ми сміялися, військовий режим Судану схвалив будівництво російської бази ВМФ. На ній розмістяться близько 300 військових та чотири кораблі. В обмін Москва постачатиме Хартум зброєю та військовою технікою.