Ухвалили старт судової реформи: прогалина у законі, яка зіграла на руку українцям
Депутати не встигли відправитись на канікули, як їх знову вирішили зібрали під куполом Верховної Ради на позачергове засідання. Останнім ухвалили старт судової реформи.
Депутати не підтримували судову реформу
Додаткове засідання зумовлене вимогою президента України та статтями 8 й 19 регламенту ВРУ. Невідкладною справою, яка привела народних обранців у перший же тиждень їхнього відпочинку, а де-юре у той тиждень, який би вони мали працювати з виборцями на округах безпосередньо на їх робочі місця, це – ухвалення судової реформи, її підписати і розпочати.
До теми Гучні звільнення та важливі законопроєкти: чим українцям запам'ятається 5 сесія Верховної Ради
Щойно нардепи більшістю голосів сказали "так" реформуванню Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої Ради правосуддя, як знайшлися ті, хто сказав "ні". І так 10 разів, саме стільки блокуючих постанов було подано депутатами з фракцій "Батьківщина" та "Опозиційна платформа – За життя", а також груп "За майбутнє" та "Довіра".
Вони сиділи, потирали собі ручки і сподівались що питання відкладено у часі принаймні на півтора місяця, а там може і на довше. Утім президент, який попросив Раду зібратися на позачергове раніше, їх плани – порушив. Варто розібратися, можуть таки чи не можуть 100 нардепів, бо більше до залу не дійшло, розблокувати судову реформу. Це питання ми поставили вже експертці з нормотворення. Виявилось, що можуть.
Згідно з регламентом, вони вважаються правомірними. Це прописано у статті 91, на яку посилались опозиційні сили, коли говорили нібито про порушення регламенту, там написано що тільки при позитивному вирішенні, тобто якщо верховна рада приймає якісь законопроєкти, то тільки тоді треба 226 голосів.
Депутати спробують оскаржити нові рішення у КСУ / Фото Конституційного Суду
Шпаринка у законодавстві
У законодавстві є 1 маленька шпаринка, якою і скористалися нардепи. Річ у тому, що у документі 1994 року була стаття, яка передбачала: немає кворуму – немає засідання – немає рішень. Потім цю статтю трішки переписали і у регламенті 2006, 2008 і власне 2010 року, за яким зараз і працює парламент, такого уточнення вже нема. Тобто якщо Верховній Раді потрібно ухвалити якийсь законопроєкт – то у такому разі кворум обов'язковий і без нього ніяк.
Для ухвалення законопроєкту треба 226 голосів / Фото з фейсбуку Верховної Ради
Лише більшість – 226 голосів можуть це зробити. Однак якщо їм треба провалити блокуючі проєкти постанов, то їх може бути 100, 10 або й взагалі двоє. Засідання вважається таким, що відбулося, а рішення прийняті на ньому – правомірними. При цьому прийти на допомогу опозиції у такому випадку не зможе навіть Конституційний Суд, бо це – не у їх компетенції.
Важливо Навряд чи несподіванка: Аваков міг подати у відставку з кількох причин
Відповідно до статті 150 Конституції, у повноваженнях КСУ є тільки вирішення конституційності рішень Верховної Ради – це закон та постанови, які вже прийняті, а не скасування чи відхилення якихось законів. Крім того, це регламентні питання, а тому вони не будуть вирішуватись КСУ. Депутати звісно можуть туди звернутися, за поданням 45 депутатів, але скоріш за все КСУ навіть справу не відкриє, надто вже дріб'язково для них. От оскаржити самі законопроєкти в Конституційному Суді вони звісно можуть спробувати, але в успіх такої справи віриться важко.
КСУ розглядає конституційність рішення ВР / Фото Конституційного Суду
ВРП саботує судову реформу
Поки свої потуги стримати судову реформу вирішила продемонструвати на широкий загал і сама Вища Рада Правосуддя, яка накатала цілий пост на фейсбук сторінці про те, чому реформи ВККС та ВРП це ну дуже погана затія. Вони написали аж 7 аргументів, чому цей законопроєкт провалить судову реформу, зокрема:
- документ містить неконституційні норми, навіть посилаються на якесь лише їм відоме рішення КСУ;
- жоден суд, орган судової влади чи суддівська асоціація цей документ не підтримали (ну то й не дивно, хто ж хоче проходити співбесіду у міжнародних експертів);
- Україна не була зобов'язана віддавати вирішальну роль міжнародним експертам, від нас того ніхто не вимагав, ні ЄС ні Міжнародний валютний фонд, тож навіщо аж так сильно взялися реформувати судову систему.
Стара судова влада не хоче, щоби їх зроблені схеми хтось порушив, тому вони повністю саботують процес реформування і прозорості, які передбачають ці документи. Однак їх можна зрозуміти, бо основна перевага законопроєкту в тому, що він не просто забезпечує перезавантаження ВРП за участі міжнародних експертів, які матимуть вирішальний голос, а й передбачає створення нового незалежного органу – Етичної ради, яка оцінюватиме доброчесність усіх кандидатів.
Читайте також Програвати, щоб перемогти: попри тиск, Рада нарешті запустила судову реформу
Чому депутати затримують старт судової реформи
Жодне рішення Етичної ради не вважатиметься прийнятим, якщо за нього не проголосували щонайменше 2 міжнародних експертів. Тож, коли земля під ногами тріщить, крісла трясуться, резюме не взлітають, то що ще залишається робити, окрім як – кричати. Єдине питання яке поки залишається без виразної відповіді, так це для чого "Батьківщина" та ОПЗЖ взагалі вирішили заблокувати старт судової реформи.
Я дивилася повністю засідання, не було аргументації щодо порушень Конституції чи регламенту, що передбачають такі постанови, тобто не всі прийшли, навіть ініціатори цих постанов і вони не могли аргументувати ніяк.
Наприклад у "Батьківщині" говорили, що їх правки не прийняли і тому вони подали постанову про скасування. Це, звісно, аргументація ніяка, але вони хоч якось аргументували свою позицію, ніби обурилися. Вони вже десятки років при владі, а "нічого людського їм не чуждо". Вразливі наші політики. З тонкою душевною організацією. Не будемо їх більше зачіпати, принаймні до кінця серпня. Нехай відпочивають, набираються сил, спілкуються з рідними і будуть в моменті.
Нардепи саботували судову реформу / Фото з фейсбуку Верховної Ради
Якщо у нас будуть ще подібні ініціативи, то, скоріш за все, вони будуть вже після 20 серпня, в тому плані нас попереджали, щоби за потреби ми були готові, а наразі ми можемо розпоряджатися часом на власний розсуд: або округ, або відпочинок з сім'єю.