Він став героєм нового відео проєкту "Український свідок". Тарас Білка журналістом і блогер, а також боєць аеророзвідки ЗСУ. Його ви можете знати завдяки ютуб-каналу "НЕ СЦЯТЬ". На ньому щодня з'являються відео, які наш герой знімає навіть з окопів.
Читайте також У межах контрнаступу: як ЗСУ змогли втричі покращити ефективність контрбатарейної боротьби
В аеророзвідці з травня 2022 року
Зауважимо, що у мирні часи Тарас Білка також займався музикою та навіть мав власну пивоварню. Що стосується роботи в аеророзвідці, то йому допомогло в цьому випадку те, що керує дронами наш герой з 2014 року. Тож для нього роль у війську максимально природна.
Я пішов воювати не через патріотизм, а через егоїзм. Я обрав для себе захист моєї родини – дружини, двох синів та кішки. Це мої персональні кордони та персональний комфорт. А потім вже на це нашаровуються русофобія, патріотизм та усілякі гасла,
– каже Тарас.
Тарас Білка розповів про феномен українців: дивіться відео
У своєму інтерв'ю Тарас розповів про синдром деперсоналізації. Мовиться про психічний розлад, що супроводжується втратою людиною власного "Я". Щоб цього не сталося, наш герой оточує себе речами, які привозить з дому.
Це керамічна кружка та м'яка іграшка, яку мені подарував мій син. Також у мене є моя домашня металева ложка. Я роблю це, щоб не втрачати емоційний зв'язок із домом. Якщо ми з дружиною не зідзвонюємось хоча б 4 рази на день, то це означає, що щось трапилось,
– каже він.
На бойових завданнях Тарас ніколи не знімає бронежилет. І це знову-таки пов'язано із родиною.
"Жодного разу на бойових, навіть коли тихо, я не знімав бронік. Про це мене попросила дружина і я її не обманюю. Можливо, на пів години зніму шолом, щоб шия відпочила, і все, – каже Тарас.
Як спілкуватися з військовими і коли буде закінчиться війна
Журналісти також обговорили з Тарасом, як спілкуватися з військовими, щоб не нашкодити їм?
"Так само як і з іншими людьми, бо військові – це теж люди. Тут багато залежатиме від того, хто питає, це ж прості речі. Моя дружина, наприклад, ніколи не питатиме, чи були сьогодні серед мого підрозділу загиблі. Але одне можу сказати напевно: військовим максимально не хочеться спілкуватись з цивільними на військові теми, бо нам і тут цього вистачає з головою, — каже Тарас.
Журналісти "Українського Свідка" поставили Тарасу головне питання останніх місяців: коли, на його думку, почнеться контрнаступ? Коли закінчиться війна?
З початку повномасштабного вторгнення у нас було дві великі контрнаступальні операції. Скільки з них ви передбачили та вгадали? Ніхто тоді не вгадав ані час, ані напрямок. Я думаю, так буде і цього разу. А щодо закінчення війни… У мене є внутрішнє переконання, що це станеться вже цього року. Чому? Бо такими темпами, якими вмирають росіяни, вони скоро закінчаться. Як і засоби, якими вони воюють. Вони закінчуються в реальному часі!
– каже військовий.
Поговорили також і про срачі, які так люблять розводити українці у соціальних мережах. На думку Тараса, ми любимо сваритись одне з одним, тому що ми всі вважаємо себе експертами.
"Срачі нас як розважають, так і напружують. Щоб розвантажити себе від одного срача, наприклад, військового – ми розганяємо срачі з блогерами. Це наша проблема. А наша сильна сторона у тому, що ми сміливі, причому ми навіть самі не здогадувались, наскільки. Навіть не так: ми про це забули внаслідок певних маніпуляцій "совка", – зауважив він.
За словами Тараса Білки, ми дуже довго думали, що "ми такі нещасні та нас всі принижують". Аж раптом з'ясувалося, ми можемо і відсіч дати, і взагалі з нами "все зовсім не так погано, як транслює наша література".