Космічний телескоп James Webb знайшов органічні молекули в далеких галактиках

Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), є одними з найпоширеніших органічних молекул у Всесвіті та важливим астрономічним інструментом, який допомагає визначати активність зореутворення в галактиці. Вони вважаються основними будівельними блоками пребіотичних сполук, які, можливо, відіграли ключову роль у походженні життя.

Цікаво Космічне агентство Японії знищило ракету Epsilon з 18 супутниками відразу після запуску

Деталі відкриття

Молекули ПАВ створюють дуже яскраве випромінювання в інфрачервоному діапазоні, коли освітлюються зірками. Це дозволяє астрономам не тільки відстежувати активність зіркоутворення, а й використовувати їх як маркери місцевих фізичних умов.

Нове дослідження вперше охарактеризувало властивості ПАВ в центральній області (ядерній) трьох активних галактик. Робота була заснована на спектроскопічних даних приладу MIRI, який вимірює світло в діапазоні довжин хвиль 5-28 мікрон.

Дослідники порівняли спостереження з теоретичними передбаченнями для молекул ПАВ і були здивовані, коли результати спростували їх. Розрахунки передбачали руйнування ПАВ поблизу чорної дірки в центрі галактики. Однак аналіз показав, що молекули можуть виживати в цій області космосу – навіть там, де дуже енергійні фотони можуть розірвати їх на частини. Можливою причиною може бути те, що молекули захищені великою кількістю молекулярного газу.

Неймовірно думати, що ми можемо спостерігати молекули ПАВ в ядерній області галактики. Наступним кроком буде аналіз більшої вибірки галактик з різними властивостями. Таке знання є ключем до використання ПАВ як точного інструмента для характеристики кількості зіркоутворення в галактиках і, отже, розуміння того, як галактики еволюціонують із часом— сказав доктор Ісмаель Гарсія-Бернете, який керував дослідженням.

Там, де молекули ПАВ вижили, результати показали, що надмасивні чорні діри в серці галактик мали значний вплив на їх властивості. Зокрема, частка більших і нейтральних молекул стала більшою, що вказує на те, що більш крихкі малі й заряджені молекули ПАВ вспе ж могли бути зруйновані. Це накладає деякі обмеження на використання цих молекул ПАВ для дослідження того, як швидко активна галактика утворює нові зірки, але не відкидає метод повністю.