Для початку варто пояснити, що під техпроцесом мається на увазі розмір транзисторів, які є основним елементом конструкції процесорів. Ці транзистори можуть як передавати, так і блокувати електричний струм, що дозволяє схемам працювати в двох станах – вмикання і вимикання, тобто у відомій двійковій системі (0 і 1). Основа продуктивності процесора лежить саме в транзисторах: чим менше їх розмір, тим більше їх можна розмістити на одній і тій же площі чипа. Крім того, чим менший розмір транзистора, тим менше енергії потрібно для його роботи, а отже менше енергії для всього процесора, що позитивно впливає на енергоефективність кінцевого пристрою. Зазначимо також, що нанометр (нм) – це 10-9 метра, що є однією мільярдною частиною метра.

Цікаво Китай не допоможе Росії з напівпровідниками, бо сам не справляється з попитом: статистика

0,7 нанометра: коли чекати

  • Такі процесори, звісно ж, з'являться не завтра і навіть не наступного року. Міжуніверситетський центр мікроелектроніки – міжнародна дослідницька організація, що працює в галузі наноелектроніки та цифрових технологій – опублікував план для галузі мікроелектроніки на найближчі 15 років. Він охоплює техніко-економічне обґрунтування і стратегію проєктування чипів нового покоління.
  • Якщо ІТ-сектор прийме пропозицію центру, в усіх провідних компаній буде покроковий план створення мікросхем аж до 2036 року.
  • При цьому вже в 2030 році IMEC передбачає створення першого процесора розміром менше одного нанометра, а саме 0,7 нм.
  • Він буде на порядки продуктивнішим та енергоефективнішим, ніж усі нинішні передові рішення, й знадобиться при створенні повністю безпілотних автомобілів, розробці ШІ та проєктуванні гаджетів нового покоління.

Центр хоче стандартизувати прогрес у проєктування мікросхем. Якщо виробники погодяться на нові правила, розробка і збірка чипів сильно спроститься для всіх учасників ланцюжка поставок, включаючи кінцевих виробників пристроїв.

В IMEC пояснили, розробка і виробництво мікросхем в останні роки активно ростуть у своїй ціні та складності. Тому така "дорожня карта" необхідна в першу чергу самим підприємствам. У своїй презентації центр запропонував розвивати напівпровідники відповідно до Закону Мура, згідно з яким число транзисторів на схемі має подвоюватися кожні два роки, але з невеликими коригуваннями.

Технічний документ детально описує кожен етап розробки, включаючи компанії, які повинні бути задіяні, та приблизні дати реалізації.