NASA просить приватні компанії врятувати легендарний телескоп Hubble

Swift запустили 20 листопада 2004 року. Спочатку NASA розраховувала, що апарат працюватиме приблизно два роки, однак він значно перевершив цей термін і продовжував наукові спостереження понад два десятиліття. Його головним завданням було виявлення гамма-спалахів – короткочасних, але надзвичайно потужних викидів енергії, які виникають під час деяких із найекстремальніших космічних подій. Наприклад, вони можуть супроводжувати загибель масивних зірок або злиття нейтронних зірок.

Особливістю Swift була здатність дуже швидко змінювати орієнтацію та спрямовувати свої інструменти на ділянки неба, де щойно зафіксували спалах. Завдяки цьому він міг оперативно досліджувати події, які інші телескопи ризикували пропустити. Обсерваторія спостерігала Всесвіт у рентгенівському, ультрафіолетовому та видимому діапазонах. За час роботи вона виявила понад 2000 гамма-спалахів і близько 1400 наднових зірок, а також досліджувала комети, астероїди та чорні діри. Її спостереження допомагали іншим обсерваторіям, зокрема Hubble і James Webb, визначати перспективні об'єкти для детальнішого вивчення.

Причиною передчасного завершення місії стало поступове зниження орбіти. Swift перебував на низькій навколоземній орбіті, де на супутники продовжує впливати залишкова атмосфера. Навіть на значній висоті її опір поступово сповільнює космічні апарати, через що вони втрачають висоту. Останніми роками ситуацію погіршила підвищена сонячна активність. Сонячне випромінювання нагріває верхні шари атмосфери та спричиняє їх розширення, збільшуючи опір для супутників на низьких орбітах.

У результаті Swift почав знижуватися швидше, ніж очікували фахівці NASA. Самостійно виправити ситуацію обсерваторія не могла, оскільки не мала рушійної системи, достатньої для підтримання орбіти. Тому NASA вирішила скористатися незвичним рішенням – відправити до телескопа окремий космічний апарат, який мав фізично захопити його та перевести на вищу орбіту.

У вересні 2025 року NASA уклала контракт на суму 30 мільйонів доларів з американською компанією Katalyst Space Technologies. Вона мала розробити та відправити до Swift спеціальний роботизований апарат LINK. Його обладнали трьома механічними маніпуляторами, за допомогою яких він мав захопити обсерваторію, стабілізувати її та надати необхідний імпульс для переходу на вищу орбіту.

Це була незвичайна місія навіть за мірками космічної галузі. На розроблення, виготовлення, випробування та запуск апарата відвели менше року, що надзвичайно мало, враховуючи, що космічні апарати зазвичай розробляють і тестують роками, а іноді й десятиліттями. Успіх LINK міг би стати важливим кроком до майбутніх місій із ремонту, модернізації та продовження терміну експлуатації космічних апаратів.

LINK відправили в космос 3 липня 2026 року за допомогою ракети-носія Pegasus XL компанії Northrop Grumman. Однак приблизно через три тижні після запуску в апарата почалися проблеми із системою орієнтації та керування рухом. Через технічні несправності два з трьох гіроскопічних маховиків, необхідних для зміни положення космічного апарата, перестали нормально працювати. LINK почав неконтрольовано обертатися, що суттєво ускладнило його маневрування.

Інженери намагалися виправити ситуацію за допомогою програмних оновлень та відновлення керування, однак стабільної роботи досягти не вдалося. 19 серпня NASA офіційно оголосила, що LINK більше не намагатиметься захопити Swift і підняти його орбіту. Водночас компанія Katalyst отримала можливість продовжити випробування зближення та маневрування поблизу обсерваторії, щоб зібрати дані для майбутніх космічних місій.

Зрештою LINK зміг наблизитися до Swift приблизно на 12 – 15 кілометрів і навіть зробив фотографії обсерваторії. Проте цієї відстані було недостатньо для використання роботизованих маніпуляторів. 25 вересня 2026 року апарат LINK після 85 днів перебування на орбіті сам увійшов в атмосферу Землі.

Що тепер станеться зі Swift

Після скасування рятувальної операції Swift ненадовго повернувся до наукової роботи. Обсерваторія продовжила спостереження за космічними об'єктами та явищами, зокрема залишками зоряних вибухів, надмасивними чорними дірами й кометами. Проте її орбіта продовжувала знижуватися.

20 жовтня 2026 року телескоп досяг висоти приблизно 275 кілометрів над Землею. На такій висоті атмосферний опір став настільки сильним, що апарат уже не міг належним чином підтримувати орієнтацію для наукових спостережень. Swift зробив свої останні знімки, а потім перейшов у безпечний режим. Команда управління з Університету штату Пенсильванія надіслала команду, яка фактично завершила роботу обсерваторії. NASA офіційно повідомила про завершення місії 23 жовтня.

Для NASA ця невдача не означає, що витрачені на LINK кошти не дали жодного результату. Навіть без порятунку Swift випробування продемонстрували можливості та проблеми технологій роботизованого обслуговування супутників. Зібрані під час зближення дані можуть допомогти розробити надійніші системи для майбутніх місій, які дозволять ремонтувати космічні апарати або продовжувати їхню роботу замість того, щоб передчасно втрачати дорогі наукові інструменти. Тому насправді Hubble має чудові шанси.