У Сонячній системі знайшли нову карликову планету

Що відомо про новий об'єкт?

Знахідку зробили вчені, які працюють з обсерваторією імені Віри Рубін, спільним проєктом Національного наукового фонду США та Міністерства енергетики США. Об'єкт отримав попереднє ім'я 2026 ED138, або скорочено ED138, пише Sci.News.

Дослідники на чолі з Маріо Юричем оцінюють розмір ED138 у 600 – 1500 кілометрів у поперечнику. Оцінку роблять за яскравістю об'єкта, відстанню до нього та припущеною відбивною здатністю поверхні. Крижані тіла такого розміру мають під власною вагою набувати округлої форми, а це одна з вимог до карликових планет. Точний розмір можна буде визначити лише за інфрачервоними спостереженнями.

Якщо статус підтвердять, ED138 стане шостою карликовою планетою після Плутона, Церери, Ериди, Гаумеа та Макемаке.

Де розташований об'єкт ED138?

Зараз об'єкт перебуває приблизно за 46 астрономічних одиниць від Сонця. Одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані між Землею та Сонцем. Для порівняння, середня відстань до Плутона становить 40 астрономічних одиниць. Тож ED138 належить до транснептунових об'єктів, тобто крижаних тіл, що обертаються за орбітою Нептуна.

Його орбіта нахилена до площини Сонячної системи майже на 25 градусів. Через це ED138 зараховують до "гарячих класичних" об'єктів поясу Койпера. Вважають, що Нептун гравітаційно збив такі тіла з первісного курсу.

Чому таке велике тіло так довго лишалося непоміченим?

Об'єкт розташований у ділянці неба поблизу площини Чумацького Шляху, де густо розсіяні мільйони зірок. Знайти його вдалося завдяки тому, що обсерваторія багаторазово сканує південне небо, а її програмне забезпечення вміє вирізняти слабкі рухомі цілі.

Rubin відкриває нам безпрецедентні можливості досліджувати небо завдяки поєднанню швидкості, глибини й точності– прокоментував провідний науковець обсерваторії з вивчення Сонячної системи з Вашингтонського університету Маріо Юрич.

Окрім цього, за його словами, після відкриття нового об'єкта астрономи можуть заглянути в минуле. Вони шукають його на знімках, зроблених місяці, а подекуди й десятиліття тому, коли ніхто не знав, куди дивитися. Така здатність не лише відкривати, а й "знаходити заздалегідь" об'єкти пришвидшує та уточнює визначення їхніх орбіт.

Директор програми NSF з обсерваторії Рубін Едвард Ажар зазначив, що головна сила інструмента – здатність чітко фіксувати рух і зміни серед величезної кількості об'єктів і явищ, яких люди раніше не бачили.

Менеджерка програми Міністерства енергетики Кеті Тернер додала, що можливості обсерваторії стосуються і темної енергії, і пошуку кандидатів у карликові планети.

Що далі?

Астроном Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики Метью Голман наголосив, що в разі підтвердження ED138 приєднається до дуже невеликої родини таких світів.

"Рубін зніматиме все південне небо знову і знову впродовж десяти років, тож інші подібні об'єкти, які ховаються в місцях, куди раніше не заглядали огляди, тепер у межах досяжності", – заявив Голман.