Довгий час графин залишався теоретичним матеріалом. Передбачалося, що він може володіти унікальною електропровідністю, а також механічними та оптичними властивості, які могли б стати у пригоді, наприклад, у виробництві більш ефективних літій-іонних акумуляторів.

Не пропустіть У кристалі віком 830 мільйонів років виявили потенційно живий організм

Чому так важко було синтезувати графин

Існують різні способи створення алотропічних форм вуглецю залежно від способів сполуки атомів з іншими елементами. Найвідоміший із них – графіт та алмаз. Останні десятиліття з допомогою традиційних хімічних методів були синтезовані також фуллерен і графен. Однак ці методи не дозволяють отримувати інші типи вуглецю у великому обсязі, як це потрібно, наприклад, для графину.

А отримати його було дуже бажаним завданням, оскільки він володіє низкою переваг та буде вкрай корисним у різних галузях промисловості. Тож вчені застосували новий процес та зазнали успіху.

Як вчені отримали графин

Команда професора Чжан Вея застосувала процес метатези алкінів – органічну реакцію, яка включає перерозподіл алкінових хімічних зв'язків, а також термодинаміку та кінетичний контроль. У результаті вченим вдалося отримати матеріал, якого раніше не існувало і який може змагатися з графеном у електропровідності, а також, на відміну від нього, контролюється.

Існує велика різниця між графеном та графином. Те, що ми отримали, може стати чудо-матеріалом нового покоління,
– сказав Чжан.

У найближчих планах творців графину знизити витрати на виробництво і спростити процедуру синтезу.

Читайте на сайті Просто додай води: австралійська компанія розробила акумулятор, який заряджається самотужки

До речі, нещодавно вчені з Університету Флориди оголосили про появу перших рослин, вирощених у місячному реголіті. Для своїх експериментів вони змогли отримати від NASA лише пару чайних ложок реголіту, але цього вистачило.

Дослідження довело, що ґрунт з поверхні Місяця не перешкоджає розвитку земних рослин і не призводить до утворення шкідливих для людського організму речовин. При цьому самі рослини сприймають реголіт як стресове середовище та всіма силами намагаються до нього адаптуватися.