Відповідну статтю опублікував The Astrophysical Journal.
Група вчених із Росії, Великобританії, Японії, Нідерландів та США провела дослідження області активного утворення зірок в сузір'ї Церфея, яке віддалене від Землі на відстань близько 2 тисяч світлових років. Радіовипромінення цієї області в основному утворюється в одному із 16 теплових ядер, які пов'язані із формуванням нових гарячих зірок спектрального класу О або В. Раніше астрономи реєстрували когерентне випромінення із частотою близько 22 Гігагерц від цих джерел, яка відповідає переходам в молекулах води (так званий космічний мазер).
Читайте також: Над Японією запустять штучний метеоритний дощ
Спостереження за цією ділянкою неба "Радіоастрон" вів спільно із наземними радіотелескопами в іспанській провінції Гвадалахара, на Сицилії та обсерваторією "Зеленчуцька", яка базується на Північному Кавказі. Спостереження тривали 40 хвилин та проводилися 18 листопада 2012 року. Діаметри наземних телескопів складали від 32 до 40 метрів. Після того зібрані дані відправили до обчислювального центру в Москві, де астрономи шукали між ними кореляції.
В результаті науковці виявили в області спостереження 4 джерела мазерного випромінення. Проте космічний телескоп зумів розгледіти тільки джерела зі швидкістю 0,6 та -16,9 кілометра на секунду, а наступні наземні спостереження проводилися лише для джерела зі швидкістю 0,6 кілометра на секунду. Саме тому вчені сфокусувалися саме на ньому.
Зображення області зореутворення Цефея А. Чорними точками відзначені приблизні координати джерел мазерного випромінення
Більш детальний аналіз даних із "Радіоастрона" та наземних телескопів показав, що насправді випромінення джерела розщеплюється на два сигнала із відносними швидкостями близько 0,36 та 0,9 кілометра на секунду. Проте незалежно один від одного телескопи не бачили цього розщеплення.
Читайте також: "Хаббл" зробив знімок галактики, де трапився над'яскравий спалах
Порівнявши затримку фаз кожного із сигналів на початку та в кінці 40-хвилинного періоду спостережень, науковці виявили, що відстань між джерелами не перевищує 24 мікросекунди кутової дуги. Виявилося, що відстань між джерелами можна порівняти із радіусом Сонця.
Спектр випромінення зафіксований телескопом в Єбесі
Крім того, вчені запропонували кілька гіпотез, які пояснюють появу такої структури із порівняно невеликими розмірами джерел випромінення. Теоретично її можна пояснити розглядаючи кеплеровий рух джерел випромінення по протозірковому або протопланетному диску, перекриття двох газових хмар практично ідеальної сферичної форми або утворення вихрів при обтіканні нерухомої перешкоди (вихори фон Кармана). Варто зазначити, що теоретичні передбачення та експериментальні дані збігаються для останньої гіпотези.
Читайте також: Запуск Falcon від SpaceX утворив діру в іоносфері Землі: як це вплинуло на людей
Космічний телескоп "Радіоастрон" – єдиний російський науковий космічний апарат. Головне завдання телескопа – спостереження в радіохвильовому діапазоні за активними ядрами галактик, пульсарами, квазерами та міжзоряними газовими хмарами. "Радіоастрон" має одну з найбільших антен серед космічних радіотелескопів (діаметром близько 10 метрів) і обертається навколо Землі по сильно витягнутій еліптичній орбіті з довжиною великої півосі близько 190 тисяч кілометрів і періодом обертання близько 8,3 доби.