Учені спростовують "найсильніші докази" позаземного життя на планеті K2-18b

Чому ознаки життя на екзопланеті K2-18b зникли?

Надії на виявлення інопланетного життя на K2-18b стрімко згасають після нових спостережень, які не виявили помітних доказів молекул диметилсульфіду. Початкова заява про ДМС, зроблена у квітні, належала команді вчених під керівництвом Нікку Мадхусудхана з Кембриджського університету. Для свого дослідження вони застосували космічний телескоп Джеймса Вебба. У новому дослідженні на чолі з Ренью Ху з Інституту реактивного руху NASA науковці взяли дані того ж телескопа, але застосували інші методи виявлення ДМС. Результат роботи Ренью Ху твердо свідчить: суттєвих доказів існування молекул диметилсульфіду не виявлено, пише 24 Канал з посиланням на arXiv.org.

Дивіться також Астрономи знайшли потенційно придатну для життя планету дуже близько до Землі

• Мадхусудхан та його команда використовували камеру середнього інфрачервоного діапазону JWST для вивчення світла від зорі K2-18b, яке пройшло крізь атмосферу планети, щоб визначити її молекулярний склад.
• Ренью Ху своєю чергою застосував камеру ближнього інфрачервоного діапазону, понад 60 різних методів обробки даних та більше 250 атмосферних моделей.

Хоча деякі моделі з включенням ДМС дещо краще пояснювали отримані дані, ніж моделі без нього, статистичні докази не досягли порогу, необхідного для впевненого виявлення. Ху підтвердив наявність метану в атмосфері планети, але не знайшов статистично значущих доказів присутності діоксиду вуглецю або диметилсульфіду.

Мадхусудхан визнає, що доказів для виявлення ДМС недостатньо, але не погоджується, що нові дані на 100% заперечують його результати.

Можуть бути й інші молекули, які маскуються під DMS, але ми все ще не можемо зробити впевненого висновку– каже він. У сигналі є деякі особливості, спричинені нез'ясованою молекулою, які, на його думку, найкраще пояснюються саме DMS.

Диметилсульфід на Землі виробляється переважно морським мікробним життям. У квітні вчені припустили, що K2-18b – це водний світ із водневою атмосферою, де може існувати просте морське життя. Але тепер учені встановили, що атмосферний склад планети можна пояснити як мінінептун з бідною на кисень атмосферою, де необов'язково є рідка вода поверхні чи життя. Попередні дослідження свідчать, що багато таких мінінептунів можуть мати магматичні океани замість водяних. В цьому випадку це теж не виключено.

Планета K2-18b розташована на відстані приблизно 120 світлових років від Землі і має масу в 8,6 разів більшу за земну. Вона обертається в зоні потенційної життєздатності навколо червоного карлика K2-18.