Не повірите, що прикрашали у давнину замість ялинки: цікава новорічна традиція старого Києва

На Подолі зберігалася традиція, яка вирізнялася не лише датою, а й особливими звичаями. Про неї розповідав історик і дослідник Києва Станіслав Цалик у розмові з Радіо Свобода.

Чому Новий рік святкували у вересні

У церковному календарі, який прийшов на українські землі разом із християнством, початок року припадав на 1 вересня. Згодом ця дата закріпилася і в цивільному літочисленні. Водночас у різні історичні періоди календарні практики відрізнялися, а святкування 1 січня поступово поширювалося на українських землях ще до XVIII століття.

У 1700 році за наказом Петра I початок року в Російській імперії перенесли на 1 січня. Однак старі звичаї не зникли відразу. Зокрема, на київському Подолі вересневий Новий рік відзначали аж до кінця XIX століття.

Чим прикрашали новорічне дерево

За спогадами, які наводить Станіслав Цалик, 1 вересня ближче до вечора торговки з Житнього базару встановлювали святкове дерево. Ним був не хвойний саджанець, а будяк. Його прикрашали горіхами, цукерками та свічками. Після завершення робочого дня жінки збиралися разом, частувалися й співали.

Чоловіки святкували окремо – у приміщеннях ремісничих цехів, які діяли на Подолі. Там також ставили прикрашений будяк і накривали святковий стіл. Особливою частиною чоловічого зібрання була церемонія прийняття підмайстрів у майстри.

Так на київському Подолі зустрічали Новий рік без ялинки, але з колючою рослиною, свічками та власними міськими обрядами. Цей звичай зберігався навіть тоді, коли календарний початок року вже припадав на січень.

У наших предків було чимало цікавих обрядів та традицій. Наприклад, листопад вони називали братчинами, й ви захочете знати, чому обрана саме така назва.