Про напій, який ще донедавна виконував роль грошової одиниці, пише Bank of Canada Museum.
Дивіться також Навіть найдешевший чай стане смачним: японський метод заварювання, про який мало хто знає
Який напій був ціннішим за гроші?
Tee, thé, cha, tsài, tè, teo, chai, teh, chay – назви напою, який отримують із листя вічнозеленого чагарнику Camelia sinensis. За право контролювати його торгівлю точилися війни, ним скріплювали мирні угоди, а в деяких регіонах він навіть виконував роль грошей.
У країнах Центральної та Північної Азії пресований чай у вигляді цеглинок залишався одиницею вартості та засобом обміну аж до 20 століття.
Чай у цеглинах використовували як валюту / Фото Wikipedia
Як чай став валютною одиницею?
До 19 століття Китай утримував монополію на торгівлю чаєм, а зі зростанням популярності напою його ринкова цінність лише збільшувалася. У Монголії та Тибеті чай міняли на коней, тоді як російські купці вирушали у багатомісячні мандрівки через Сибір, щоб обміняти хутро на напій.
Крім того, чайні брикети були зручними для перевезення, добре зберігалися та могли не псуватися роками. У китайській провінції Сичуань чайне листя після збору пропарювали, подрібнювали до порошкоподібного стану, пресували у форми, а потім висушували або залишали тверднути під сонцем.
Чайна цеглина / Фото Wikipedia
Вартість такої "валюти" залежала не лише від якості чаю, а й від того, наскільки далеко його доставили з Китаю. Робітникам і слугам також часто платили чаєм, а за коня могли просити близько 20 пакунків.
Ще на початку 20 століття західні мандрівники в віддалених районах Монголії та Тибету помічали, що золото й срібло там майже не приймали, натомість розраховуватися можна було саме чаєм.
Ба більше, для зручності обігу чайні цеглини мали спеціальні насічки, щоб можна було легко відламати шматок для дрібної покупки, решти або ж просто щоб швидко приготувати напій.