Коли Львів почав розростатися, Полтва дедалі більше забруднювалася через побутові стоки й відходи. Зрештою річку вирішили сховати під землю, а над нею проклали вулиці та звели будівлі, пише 24 Канал.
Чому Полтва почала нестерпно смердіти?
У міру розростання Львова до Полтви потрапляло дедалі більше побутових стоків і відходів. Вода забруднювалася, а неприємний запах поширювався прилеглими вулицями. Річка поступово перетворилася на відкриту каналізацію, а антисанітарія викликала занепокоєння через загрозу для здоров'я мешканців.
Проблему посилювали розливи води та недостатньо розвинена міська інфраструктура. Тож владі довелося шукати рішення, яке допомогло б упорядкувати місто й позбутися джерела смороду.
Річка Полтва, у Львові (1840 рік, сьогодні проспект Свободи) / wikipedia.org
Коли Львів сховав річку під землю?
Перші роботи з перекриття Полтви розпочалися ще в XIX столітті. Поступово відкриті ділянки річки накривали склепіннями, облаштовуючи над ними вулиці та громадські простори.
Процес тривав роками, адже потрібно було не просто сховати воду, а й перебудувати міську інфраструктуру. Одне з найвідоміших місць, під яким проходить Полтва – територія Львівського оперного театру. Його відкрили у 1900 році, а сама річка стала частиною підземної системи під центральною частиною міста.
Попри те, що річку майже не видно, вона нікуди не зникла. Полтва й досі протікає під Львовом, зокрема під проспектами Свободи, Шевченка та Чорновола.
Тепер її русло пов'язане з підземними колекторами, які відводять воду та міські стоки. Повернути Полтву на поверхню було б складно: за понад століття над її руслом виросли будівлі, з'явилися дороги й площі, а сама річка стала частиною міської інфраструктури.
Сьогодні тисячі людей щодня проходять над нею, навіть не здогадуючись, що просто під ногами тече річка з багатовіковою історією.