Відкинув страхи заради мрії: як військовий на протезі спробував себе в ролі пекаря

Військовий Володимир, який на один день перевтілився у кондитера-пекаря, долучився до однієї із них. Він розповів 24 Каналу про свої кулінарні успіхи, подолання страхів та мрію відкрити власну кав'ярню.

"Схоплював усе на льоту": як пройшло стажування

У пекарні "Французькі канікули" Володимир одразу взявся за непрості процеси – крутив круасани та готував заварний крем. За словами військового, ця робота дозволила йому повністю "відключитися" від сторонніх думок.

Коли ви працюєте, ви не думаєте про щось інше. Думаєте саме про цей процес. І для себе це дуже класно, хочеться щось відкривати нове– ділиться враженнями Володимир.

Шеф-пекарка закладу Ірина зізнається: результат військового її просто вразив. Вона очікувала, що доведеться виправляти помилки, але стажер впорався ідеально.

"Деяких процесів, як-от крутити круасани, я вчу людей тижнями чи навіть місяцями. У них вони виходять криві або рвуться. Заварний крем у моїх стажерів виходить з третього разу. А тут людина схоплювала на льоту! Я була щиро вражена", – захоплюється шеф-пекарка.

Ірина додає, що будь-які бар'єри щодо працевлаштування людей з ампутаціями чи іншими особливими потребами існують лише в нашій голові. Головне – це розуміння. Наприклад, якщо людині важко довго стояти на протезі, їй просто потрібен час, щоб присісти й перепочити.

Адаптація через нову професію

Представник підприємства "Ортотоп" Георгій пояснює, що їхня компанія понад 20 років займається протезуванням військових та цивільних за державними програмами. Проте з часом прийшло розуміння: самої лише фізичної реабілітації недостатньо.

Ми вирішили показувати ветеранам нові професії, щоб вони могли швидше адаптуватися до життя після травми. Щоб вони спробували і зрозуміли: можливо, варто відкрити свій ветеранський бізнес – пекарню чи кондитерську– розповідає Георгій.

Організатори бачать неабияке захоплення в очах військових під час таких майстер-класів і планують розширювати проєкт, долучаючи інші сфери, зокрема й силовий спорт.

Від повної зневіри до подорожей в гори

Шлях Володимира до цього майстер-класу був складним. Він зазнав поранення у квітні 2023 року. Як згадує його дружина Марина, спочатку чоловікові було дуже важко: зв'язку з рідними не було, а відчуття непотрібності з'їдало зсередини.

"Ти був повноцінною людиною, а в один момент стаєш нікому не потрібним. Ти не знаєш, як далі жити... Володя тоді казав, що не має сенсу, живе просто з дня на день", – пригадує дружина.

Усе змінилося завдяки підтримці близьких, а згодом – і коханої жінки. Зараз пара веде активний спосіб життя: вони часто подорожують, їздять у гори. Справжнім порятунком для чоловіка став автомобіль з автоматичною коробкою передач.

Машина – це мої ноги. Далеко на протезі не зайдеш: п'ять кілометрів максимум, а далі ноги сині й хочеться сісти. Спочатку було страшно, чи зможу керувати іншою ногою, але поступово звик, бо це було необхідно– пояснює Володимир.

Бюрократія та погляди перехожих

Попри жагу до життя, родина стикається з багатьма перешкодами. Дружина військового зазначає, що держава часто не сприяє, а ускладнює процеси, змушуючи ветеранів "вигризати" свої права, виплати чи дозволи на житло.

Ще один виклик – реакція суспільства. Жінка просить українців не відвертати погляд і не шепотітися, коли вони бачать людину на протезі, а просто підійти, привітатися чи подякувати за захист. Сам же Володимир ставиться до цього філософськи.

Не кожна людина це сприйме нормально. Для декого побачити людину з ампутацією – це щось незвичне. Я людей не засуджую і не маю на них образи. Головне, щоб не було якихось поганих думок– розмірковує ветеран.

Мрія про кав'ярню

Цей проєкт став для Володимира не просто розвагою, а справжнім поштовхом. Він зізнається, що раніше соромився і відмовлявся від подібних авантюр, але тепер зрозумів: щоб знайти себе, треба пробувати нове.

Зараз ветеран мріє про власну справу – невелику затишну кав'ярню у своєму місті на Львівщині.

"Хочеться щось відкрити своє. Можливо, концепт з круасанами. Сьогоднішній майстер-клас показав, що це дійсно класно", – з усмішкою підсумовує Володимир.