Третій сектор: чому некомерційні організації досі змагаються

Кожні декілька десятиріч світ потопає у нових ідеях, принципах і практиках, які впливають на функціонування недержавних організацій (НДО). До прикладу зараз, коли пандемія Covid-19 забирає безліч життів, економіка дестабілізується, а політична ситуація бажає бути краще, окрім локальних та міжнародних урядів, відповідальність за протидію та пом'якшення наслідків на себе взяли й НДО. Та їм довелося кардинально змінити стратегії, які діяли два роки тому: новою нормальністю стала глобальна мобілізація й швидке реагування, віртуальні переговори, онлайн донати та парадигма взаємодії різних галузей.

Допомагати – не складно: 5 благочинних ініціатив, які діють в Україні

Проте, зараз часто можна спостерігати своєрідну боротьбу за першість: хто перший зробив щось більше? Чому некомерційні організації досі змагаються – знайдемо відповідь в їх історії.

Давній Рим

Отож, перші такі організації зародились у VII – VI століть до нової ери, коли для урегулювання й розвитку економіки стало недостатньо цивільного права. Згодом, в V столітті до нової ери, в Афінах з'явились таємні товариства олігархів й популістів, де перші, як не дивно, були прихильниками аристократії, а другі – популістами. Боротьба двох рівних суперників породила їх же асиміляцію, яка в результаті привела до повної відсутності свободи.

Тим часом світ приймав християнство, й хвиля соціального об'єднання торкнулась Риму. Відтак, сформувались перші спілки ремісників й релігійні союзи, кожен зі своїм уставом. Як тільки цілі організацій досягались, юридичні особи припиняли свою діяльність. Згодом об'єднання стали модифікуватись: вони почали пропагувати взаємодопомогу серед бідних пролетаріїв й церковних служителів.

Україна

В Україні перші НДО брали за основу традиції племен, і вже в XVI столітті вони отримали законодавче підґрунтя. Відокремлення від церкви стало головною подією епохи, й на просторах країни нарешті з'явилося поняття благодійності. XX сторіччя характеризується "застоєм", оскільки в нелегкий час першої і другої світової війни, голоду, політичного перевороту "третьому сектору" не залишилось місця в економіці держави. Лише в 2000-х почалось становлення гостродефіцитних й таких потрібних НДО.

Цікаво, як повернулася б наша історія, якби вони все ж існували, як от це було в США?

Америка

В Америці, звичайно, все було по-іншому. В XIX столітті США вступили в еру прогресивного розвитку і соціальних реформ. Багатство країни збільшувалось, а з ним росла потужна віддача. До прикладу, вже тоді з'явилась на полицях книгарень "Євангеліє Багатства" Е.Карнегі, яка популяризувала ідею благодійності. В XX столітті Ч.Уорд і Л.Пірс заснували "Школу збору коштів YMCA", яка перетворилась із приватної франшизи в єдину "націю" спонсорів.

До теми Львів'ян закликають підтримати стареньких: як це зробити

У повоєнні роки, американці взяли на себе відповідальність збирати кошти в глобальному масштабі. Були розроблені програми допомоги біженцям, відправлялись власні війська за кордон, практикувалось волонтерство. Так з'явились USO (англ. United Service Organizations), Червоний Хрест й інші. До речі, остання запровадила першу у світі програму здачі донорської крові. Конгрес всіляко заохочував розвиток "третього сектору" – його голос став впливовим в правлінні й діловому світі.

З появою соціальних мереж, НДО стали ще більше нагадувати про себе: наприклад, ALS Ice Bucket Challenge чи #BlackLivesMatter стали світовим соціальним рухом.

Сучасні реалії НДО

Багато некомерційних організацій, як і бізнес, зіткнулись з необхідністю швидкої реакції на події, адаптацією до реалій віртуального спілкування й соціального дистанціонування. Тим, у кого не вийшло, залишається лише пасти задніх й потерпати від кризи. Саме тому редакція Forbes часто схиляється до думки, що варто об'єднуватись, а не присвячувати цінний час погоні за лідерство. В одному із дописів, Кевін Сюй писав, що постійно згадує про свою подорож до Коста-Ріки, де некомерційні організації залишали позитивний слід і були мотиваторами прогресу там, де практично не було ресурсів.

Рівно 10 років тому в Уганді була створена ініціатива U-Report, яка змінила світ. Зараз вона охоплює 41 країну. Розвиток технології Chatbot допомогла гуманітарним і некомерційним організаціям підвищити рівень проінформованості населення. Наприклад, кампанія по профілактиці ВІЛ збільшила кількість добровільних тестувань на 40% у Замбії. Чи Yeshi – чат-бот у Facebook, який розказав світу про маленьку дівчинку, яка кожного дня долала величезний шлях, щоб дістатись до джерела з водою.

Це допомогло збільшити благодійні внески у фонд Charity: Water. Ті ж боти (HelloVote, GoVoteBot і VotePlz) допомогли підвищити громадську активність виборців, заохочувати здоровий спосіб життя (Stoptober), поширювати правдиву інформацію про хвороби чи соціальні явища (Zikabot, який був створений у відповідь на спалах хвороби Зіка в Пуерто-Ріко).

Give Directly адаптувалась в часи COVID-19: організація почала цифрові кампанії по збору коштів для тих, хто їх потребує. Оскільки багато сімей постраждали від локдауну, опинившись на вулиці без грошей і житла, дії організації спрямовані на створення базового доходу й соціальну допомогу. Уже зібрано близько 114 мільйонів доларів (ціль – 125 мільйонів доларів), які стануть порятунком для 516 тисяч сімей…

Фінансування НДО в сучасній Україні

Сьогодні постсоціалістичні країни, в тому числі й Україна, намагаються надолужити втрачений час, й активно розбудовують "третій сектор". Так, до прикладу в Україні домінує вплив закордонних донорів, які є потужним механізмом корекції розвитку НДО. "Українську програму ринкових реформ", "Європейський вибір України", "Єврофорум" та інші уже підтримали Американські Freedom House та USAID Agency. До того ж ще в 90-х, відомий філантроп Дж.Сорос регулярно фінансував в українські НДО, що теж позитивно відобразилось на динаміці їх розвитку.

На жаль, в Україні найменше фінансуються культурологічні проєкти, науково-технічна галузь, мас-медіа.

Скоріше за все, такий підхід через 5 –  7 років негативно вплине на соціально-економічний аспект. Так, наприклад, в Китаї зареєстровано близько 400 тисяч недержавних організацій, націлених на розвиток і підтримку культурних надбань, допомогу сусіднім країнам, технічне обслуговування, промисловість і соціальні потреби. Тому, певно, події виборів в Україні в 2004, 2010, 2014 роках могли б розгорнутись зовсім по-іншому, якби у Сходу був потужний "третій сектор" культурологічного й народницького спрямувань.

Читайте також У Польщі збирають подарунки на Різдво дітям українських захисників

Висновки

Хоч і НДО по всьому світу мають схожі цілі, вони все ж відрізняються актуальними проблемами. До прикладу, в європейських країнах гостро стоїть питання демократії та економічних реформ. В США, мета НДО торкається, головним чином, соціальних тем.

Недержавні організації мають величезний вплив на історію формування різних сфер життя громадянина, але й самої держави. Та це й не дивно – якби в радянській Україні зародилася хоча б одна потужна організація, уявити тільки, як вона могла б реформувати державу.

Проте, й в сучасних реаліях, країна намагається надолужити втрачене при підтримці іноземних донатів. І це радує, адже в України є значний потенціал у розвитку "третього сектору".