Мертвий, звільнений і "на відпочинку": куди зникають російські генерали

15 липня 2023, 07:48
Читать новость на русском

Джерело:

CNN

Російська армія похитнулась – це факт, а ось втрати генералів – закономірність. Якщо втрату одного генерала під час війни можна вважати нещастям, втрату двох – виправдати необережністю. То те, що сталося з російським командуванням на Півдні України, яскраво показує незгоду серед військового керівництва Росії.

Таких висновків дійшли у CNN аналізуючи останні новини з Півдня. Так, 11 липня вранці українська ракета влучила в готель у прибережному місті Бердянськ, який захопили російські військові.  Унаслідок цього загинув генерал-лейтенант Олег Цоков – заступник командувача Південним військовим округом і ключова фігура в обороні Росії окупованих районів Півдня України.

Дивіться також Генерала Цокова ліквідували у Бердянську: у Росії підтвердили "втрату"

Вважається, що є поки що "найвищим" серед приблизно 10 російських генералів, убитих під час кампанії в Україні.

58-ма бригада зробила готель "Дюна" своєю штаб-квартирою, це було відомо, але Цоков усе-таки переїхав. І це після важкого поранення восени минулого року під час українського удару під Сватовим. Також бригада є важливою складовою оборони передових рубежів на заході Запорізької області, де українські війська здійснюють спроби прориву в контрнаступі,
– пише видання.

Довідка! За два дні російське командування втратило одразу двох старших офіцерів – генерал-лейтенанта Олега Цокова безповоротно, а генерал-майора Івана Попова з гучним політичним скандалом, який продовжує набирати обертів

Загадкова відставка Попова

Увечері  12 липня, з’явилося чотирихвилинне аудіозвернення від генерал-майора Івана Попова, командира 58-ї, в якому він критикував те, що він назвав зрадою російського військового керівництва та неадекватністю, що спричинило масові втрати серед його людей.

Він стверджував про серйозні недоліки російської оборони. Попов зазначив, що ставив питання про "відсутність контрбатарейного вогню", відсутність постів артилерійської розвідки та масову загибель і поранення побратимів від ворожої артилерії.

Скарги генерала, на думку ISW, можуть виявити важливі проблеми для росіян – що їм "не вистачає оперативних резервів, які б дозволили їм здійснювати ротацію особового складу, що обороняється від українських контрнаступів, і що російські лінії оборони можуть бути крихкими".

Припущення російських воєнкорів 

Російські військові блогери припустили, що і Цоков, і Попов були "здібними солдатами", які викликали лояльність серед своїх людей. У 2021 році останній виступив на церемонії в Кремлі за участю диктатора Путіна.

Заколот "Вагнера" наприкінці червня поставив під сумнів ефективність і відданість кількох високопоставлених осіб, деяких із яких з того часу ніхто не бачив.

Суровікіна досі ніхто не бачив

Коли заколот розгортався, генерал Олег Суровікін, голова Повітряно-космічних сил Росії, з’явився на відео дещо розпатланим і закликав ватажка "Вагнера" Євгена Пригожина припинити його повстання. Суровікін був у добрих стосунках з Пригожиним, який висловлював своє захоплення генералом.

"Дійсно, саме Суровікін організував упорядкований вихід із Херсона в листопаді минулого року, заслуживши похвалу за це, після того, як його призначили головою російських військ в Україні. Але потім його замінили в січні й не бачили відтоді, як стався заколот "Вагнера", – стверджує видання.

Один із найвідоміших блогерів країни-агресора – Рибар каже, що доля Попова є показовим "полюванням на відьом", яке почалося після заколоту Пригожина. Наразі місцеперебування Попова невідоме.

Водночас серед усієї невизначеності та плутанини міноборони зберігає чернече мовчання. Ні слова про Цокова через два дні після його вбивства. Також відсутні обмеження щодо збитків після різкого звільнення Попова. Без коментарів і щодо місця перебування Суровікіна.

Те, що представляють у міністерстві оборони, – це добре поставлені виступи міністра Шойгу та зазвичай непомітного Герасимова. Невдовзі після заколоту Шойгу бачили під час інспекції десь в Україні (проте, коли саме було знято відео, залишається під питанням),
– інформує видання.

Західні експерти кажуть, що культура дрібного суперництва, яка частково спричинена ендемічною корупцією, пронизує Міністерство оборони та багато ешелонів збройних сил, попри нагальні потреби кампанії в Україні.

Є також звіти про некомпетентність і жорстокість серед старших командирів. Приклад: фіаско штурму міста Вугледар у січні, друга катастрофа, якою керував той самий командир. Минулого року була хаотична спроба подолати річку на Сході України, яка закінчилася втратою більшої частини батальйонної тактичної групи.

"А ще є сюрреалістична сага про Пригожина. Коли почався його заколот, лідер "Вагнера" вилаяв двох високопоставлених військових, а також дав зрозуміти, що метою є звільнення Шойгу та Герасимова, яких він ненавидів", – пише медіа.

Втрата більш здібних командирів є ще однією ознакою того, що російська "спеціальна військова операція" з кожним тижнем слабшає.