У 2005 році європейський зонд "Гюйгенс" приземлився на Титані

Приземлення відбулось у рамках спільної програми NASA, Європейського та Італійського космічних агентств.

“Коли я вперше побачив зображення поверхні Титана з "Гюйгенса", то подумав: "Чудово! Слава богу!" Це була історична подія, адже вперше творіння людини приземлилось у зовнішній області Сонячної системи”, - каже Девід Саусвуд.

“Спершу я вирішила, що бачу ландшафт Марса, і попросила очистити дисплей. Але мені сказали - це Титан. Момент був дуже емоційним, ми були настільки вражені, що не могли прийти до тями кілька тижнів. Бажаю, аби всі молоді астрономи пережили щось схоже”, - каже Атена Кустені.

Завдяки зображенням з "Гюйгенса" астрономи отримали багато нової інформації. Зокрема на Титані науковці виявили метан у рідкому стані.

“Рідина на поверхні Титана - це метан, він відіграє таку ж роль, що й вода на Землі. Там є цілі метанові ріки, також ми нарахували понад тисячу озер. Деколи йде метановий дощ, а інколи навіть етановий” - каже Жан-П'єр Лебретон.

Окрім цього, астрономи вважають, що на супутнику Сатурна є всі необхідні інгредієнти для утворення життя. Іншими словами, Титан - це Земля на ранніх етапах формування.

“Те, що відбувається там, схоже на куховарство. Постійний рух в атмосфері змішує різні хімічні елементи, завдяки чому вони взаємодіють і утворюють нові сполуки. Загалом так і зароджується життя”, - каже Девід Саусвуд.

Поки "Гюйгенс" досліджував Титан станція "Кассіні" кілька разів пролетіла поблизу іншого супутника - Енцелада. Апарату вдалось "розгледіти" водяне "перо", яке випаровується з південного полюса. З'ясувалось, що воно утворилось з частинок льоду, які вивергають гейзери супутника. Імовірно саме вони сформували кільце Е.

“Ми зробили висновок, що Енцелад має джерело тепла. Насправді це дуже дивно, адже діаметр цього супутника - всього 500 км і нам здавалось, що він вистиг одразу після формування. Але виявляється, всередині Енцелада відбувається щось, про що ми до сьогодні не знаємо”, - каже Мішель Догерті.

У 2008 році місію продовжили ще на два роки. Новий проект отримав назву "Кассіні Рівнодення". Станція мала зібрати додаткові дані, облетівши Сатурн ще 60 разів і зблизившись з його найбільшими супутниками.

“Якщо ми почали з маленького оповідання про Сатурн, то наприкінці ми матимемо товсту книгу зі сотнею розділів. І всі висвітлюватимуть різні аспекти цієї планети”, - каже Девід Саусвуд.

Минулоріч організатори оголосили про продовження місії до 2017 року і перейменували її на "Касінні Сонцестояння".