Мовиться не лише про зміни клімату, а й втрату біорізноманіття, нестачу води. А також – поширення бідності, голод та масові міграції населення.
Цікаво Лідери G7 погодили спільні кліматичні цілі до 2050 року
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів наголосили, що статистика є досить сумною. Адже розораність земель у країні є однією з найвищих у світі. Вона сягає близько 54% території.
Це призводить до значного розвитку деградаційних процесів
- 13 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь піддаються водній ерозії.
- Понад 6 мільйонів – зазнають згубного впливу вітрової ерозії.
- Водночас ще до 20 мільйонів гектарів охоплені пиловими бурями.
Як Україна боротиметься з проблемою
У Міндовкіллі боротьбу з опустелюванням та деградацією земель називаються одним із найпріоритетніших напрямків державної екологічної політики. Аби уникнути згубних наслідків у найближчі десятиліття, затвердили Національний план дій. Крім цього, створили й координаційну раду, яка займатиметься цими питаннями.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський наголосив, що Україна працюватиме над тим, аби досягнути нейтрального рівня деградації земель. "Для цього ми маємо втілювати заходи зі стабілізації підвищення вмісту гумусу в ґрунтах", – пояснив урядовець.