Навіть не вступили у бій: українські військові знищили колону мобілізованих із Москви

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, регулярна потреба у перекиданні "чмобіків" на фронт зменшує чисельність мобілізованих в угрупованнях, які планують створити. При цьому шанси на утримання захоплених територій до введення на передову багатотисячного війська окупантів-аматорів у Росії не збільшуються.

Дивіться також На фоні підготовки до відступу з Херсону росіяни крадуть у своїх та вивозять майно ФСБшників

Тим не менше, необхідність виконати політичні завдання для російського генштабу важливіше за військову доцільність. Тому воєнні злочинці не переймаються тим фактом, що вони і землі не утримають, і тисячі мобілізованих "задвохсотять".

Генерал Зусько – професійний умогилювач "чмобіків"

• Практично кожен із тих росіян, хто попав під мобілізацію, приречений на загибель якщо не у перші дні після потрапляння в Україну, то у перші тижні. Тим, кому пощастить, доведеться навчитися жити без рук чи ніг.
• Це є аксіомою, яку підтверджують численні випадки перебування "чмобіків" на нашій землі. Більшість із них опинилися у зоні бойових дій майже одразу після свого прибуття до військкоматів.
• "Свіжих" окупантів перекидали з місць зборів напряму на фронт за рішенням командувачів армій.
• Наприклад, очільник 58-ї армії загарбників генерал Михайло Зусько 2 жовтня наказав відправити під Сватове на Луганщині мобілізованих з 15 полку 27 бригади. Всі вони попали під хвилю "могилізації" у Москві та Підмосков'ї та опинилися у військовій частині в Наро-Фомінську наприкінці вересня.
• Що цікаво, саме ці мобілізовані брали участь у показовому виступі на полігоні перед міністром Шойгу. Тоді очільник російського мінвбивства переконався у "блискучій підготовці" воїнів, хоча вони імітували стрілянину по цілях, не маючи магазинів.
• Фактично позування для Шойгу й було єдиним варіантом для мобіків потримати зброю перед війною на полігоні. Адже одразу після зйомок сюжету мобілізованих відправили у Валуйки поблизу з українським кордоном, буцімто на продовження перевідготовки.
• Звісно, ніяких занять із майбутнім "гарматним м'ясом" ніхто не проводив, а через день після прибуття до Бєлгородської області "чмобіків" відправили на війну.

Саме з моменту перекидання угруповання до України всі родичі швидко втратили з путінськими ординцями зв'язок. Додзвонилися рідним деякі з них лише через тиждень та розповіли про те, що їм повезло отримати поранення та евакуюватися до Росії. Зараз вони перебувають у лікарнях, а після виписки їх знову відправлять на війну.

Як з'ясувалося, колона "чмобіків" рухалася до Сватового без супровіду з боку офіцерів. Жодних пояснень та інструкцій жителям російської столиці ніхто не надав. То ж коли вантажівки з мобілізованими почали під'їжджати ближче до пункту призначення, їх накрили високоточною зброєю. Попередньо відомо, що артилеристи ЗСУ в такий спосіб знищили кілька десятків "чмобіків". Загін окупантів зазнав величезних втрат навіть без вступу до бою.

Загиблі та поранені у частинах не числяться

Рідні "чмобіків", які дізналися про інцидент, одразу ж почали ставити питання керівництву військової частини, до якої були приписані мобілізовані. Однак офіцери всім відповіли одне й те ж: ніхто з поранених чи загиблих не значиться у списках військовослужбовців частини. Де саме проходять службу окупанти – невідомо. 

Відповідно ніхто з дружин чи матерів мобілізованих не може дізнатися, з ким їм треба контактувати для отримання хоча б якихось даних про тих окупантів, які перебувають поза доступом. Це означає лише одне: у випадку загибелі боєць офіційно вважатиметься таким, хто пропав безвісти. Його родині про смерть ніхто не доповідатиме й ані копійки від держави на "Ладу" матері та дружини не отримають.

Скількох мобілізованих за місяць додаткового набору до війська вже встигли загубити командири окупаційних армій, невідомо. Однак рахунок точно йде на тисячі. Проте ліквідація левової частини мобілізованих стала можливою саме завдяки Михайлу Зуську, тому самому генерал-лейтенанту, що керував першим армійським корпусом у так званій "ДНР". Саме там він відточив свої навички війни "гарматним м'ясом" та навчився вбивати підлеглих сотнями заради отримання їх зарплат.