Україну звинувачують в порушенні Кіотського протоколу

Як пише Ліга.Бізнес, Україна з серпня 2015 року не веде реєстр викидів парникових газів. Оскільки реєстр не працює, Україну можна звинуватити в порушенні умов Кіотського протоколу.

Таку думку підтвердив і міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. За його словами, 21 червня експерти ООН рекомендували не зарахувати Україні звіти про виконання Кіотського протоколу.

Україна продає квоти на викиди вуглекислого газу іншим країнам, якщо сама їх не використовує. Умови регулюються Конвенцією ООН про зміну клімату (Кіотський протокол). Україна веде облік викидів в спеціальному реєстрі і звітує на зустрічах в комітеті ООН. Ця інформація використовується для розрахунку квот. Найбільшою для України є угода з продажу квот з Японією на $ 800 млн. У рамках домовленостей Японія, зокрема, поставляє автомобілі Toyota Prius, які використовує Національна поліція.

Технічним адміністратором реєстру викидів парникових газів з 2007 року в Україні була компанія "Софтлайн". Саме вона 8 серпня 2015 року відключила реєстр. Свою позицію в компанії пояснили тим, що з початку минулого року і до відключення реєстру в Мінекології не платили за технічне обслуговування реєстру. Також міністерство не підписало угоду на 2015 рік. У "Софтлайні" також повідомили, що останній договір на обслуговування реєстру був підписаний з Держекоінвестагентством. Ця структура до 2015 року відповідала за реєстр. А після її ліквідації правонаступником функцій стало Мінекології.

Слід зазначити, що компанія за свою послуги отримувала 120 тисяч гривень в місяць (станом на 2014 рік).

Остап Семерак заявив, що він звернувся в правоохоронні органи з заявою про можливість корупції при адмініструванні реєстру. Правоохоронці йому знадобилися, щоб перевірити розцінки і умови, на яких чиновники старої влади закуповували послуги у "Софтлайн".

Чому ж Мінекології та природи протягом року так і не змогло вирішити технічне питання, хто буде вести реєстр? З 2014 року команди управлінців в міністерстві змінювалися кілька разів. І Остап Семерак отримав у спадок неконтрольовану "кіотську катастрофу" для України. Директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Світлана Гринчук розповіла, що приступила до виконання своїх обов'язків тільки в кінці квітня цього року, коли всі терміни міжнародних звітів по Кіото давно пройшли. Вона визнає, що утворилася проблему і вказує на попередників, які допустили відключення реєстру.

Читайте також: Хто наживається на токсичних сполуках, які отруюють воду і ґрунт

Софтлайн має намір перезапустити реєстр "на волонтерських засадах" і чекати підписання договору і оплати, розповідають в компанії.

"Якщо тендеру через Prozorro не буде, будемо вимагати, щоб міністерство перенесло реєстр на іншу хостинг-майданчик. Передача буде повністю безкоштовною", — запевняють в компанії.

Світлана Гринчук каже, що "Софтлайн" повинен підтримати державу і включити реєстр для звіту по Кіото.

"А потім ми будемо створювати новий реєстр або вдосконалити існуючий", — сподівається вона.

У "Софтлайн" підтверджують: відразу ж після заяви Семерака про корупцію на рахунок компанії від міністерства надійшов аванс 50 тисяч гривень за включення реєстру. Правоохоронні органи до них не приходили, відзначають в компанії.

Олексій Хабатюк, голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій, попереджає: крім іміджевих втрат, порушення Україною умов Кіотського протоколу може бути призвести до перегляду вже укладених комерційних договорів, скажімо, з Японією про купівлю квот на викиди вуглекислого газу. Йдеться, наприклад, про постачання Японією гібридних патрульних автомобілів Toyota Prius. Хоча Світлана Гринчук стверджує, що договори минулих років ніхто не має права переглядати.

"У нас є шанси показати дієздатний реєстр, щоб Україна у вересні не визнали такою, що не виконує угоду", — підкреслює вона.

За словами Гринчук, можливо, комітет при ООН дасть Україні час і перенесе термін прийняття фінального рішення. З представниками ООН з цього питання зараз ведуться постійні переговори.

Читайте також: Переробка сміття в Україні та ЄС: як екологічну катастрофу перевести у прибутковий бізнес