Зокрема, стратегією передбачено, що фінансові регулятори, серед яких НБУ, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд гарантування вкладів, Мінфін та Нацкомфінпослуг, будуть працювати над посиленням захисту прав кредиторів та інвесторів, а також будуть запроваджувати в Україні європейське законодавство. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

До теми: Обвал гривні чи бюджетна криза: чого чекати від заблокованих урядом видатків

У стратегії також передбачене запровадження в Україні ринку сільськогосподарської землі, попри те, що Верховна Рада ще не ухвалила відповідний закон.

В НБУ також повідомили, що макроекономічний розвиток стимулюватиметься шляхом активізації кредитування малого і середнього підприємництва, зокрема фермерських господарств під заставу землі, усунення перешкод для перезапуску іпотечного кредитування, експортного фінансування.

До 2025 року Нацбанк та інші регулятори працюватимуть над запровадженням нових валютних послаблень та спрощуватимуть умови ведення бізнесу.

Натомість запровадять більш жорсткий контроль за фінансовими операціями для боротьби з відмиванням грошей.

Крім цього, стратегією передбачено:

  • Посилення захисту прав споживачів фінансових послуг (відповідний закон уже ухвалила Рада),
  • Розвиток інноваційних банківських та фінансових продуктів з використанням технології blockchain (цю технологію використовують у криптовалютах),
  • Розвиток венчурних інвестицій (інвестицій у стартапи та переважно інноваційні підприємства),
  • Створення платформи для краудфандингу та розвиток хмарних технологій на фінансових ринках.

В НБУ вважають, що реалізація Стратегії дасть змогу створити за п’ять років прозорий, конкурентний, стабільний та високотехнологічний фінансовий сектор. За таких умов він стане драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України та сприятиме підвищенню добробуту громадян через ефективне акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів в економіці.

Відзначимо, що раніше Президент Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон про протидію відмиванню грошей.

Документ узгоджує законодавство України із законодавством Європейського Союзу:

  • З Директивою ЄС 2015/849 від 20 травня 2015 року "Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму".
  • З Регламентом ЄС 2015/847 "Про інформацію, що супроводжує перекази".
  • З рекомендаціями Звіту експертів Комітету Ради Європи MONEYVAL за результатами оцінки України у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

В уряді пояснили, що цей закон важливий для європейських партнерів України, для отримання макрофінансової допомоги та євроінтеграції.

Як саме будуть протидіяти відмиванню грошей

  • Збільшиться порогова сума грошей і зменшиться кількість ознак фінансових операцій, про які слід подавати обов'язково звіт до Держфінмоніторингу (стосується банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів тощо).
  • Закріплюють зобов'язання повідомляти про фінансові операції на суму понад 400 тисяч гривень (мовиться про готівкові операції, перекази за кордон, операції політично важливими особами).
  • Запроваджують міжнародні інструменти замороження активів.
  • Удосконалюють закони, які впливають на якість розслідування злочинів з відмивання доходів.
  • Платіжні системи будуть зобов'язані у грошових переказах вказувати інформацію про платника та одержувача.