Огляд подій російсько-української війни на фронті та в тилу станом на 8 жовтня 2026 року від аналітика 24 Каналу Андрія Дрозди.
Основні теми випуску:
- варварські удари росіян по цивільних в Прилуках, Краматорську та інших містах України;
- план Росії щодо геноциду в українському тилу;
- відповідь України на російські удари по дата-центрах;
- секретна нарада топів НАТО в Києві;
- провал російських амбітних планів на фронті та аналіз ситуації на основних напрямках.
Текстова версія огляду Андрія Дрозди – на 24 Каналі.
Російські удари по цивільних: Прилуки, Київ, Краматорськ
Вчора Росія завдала удару по житловому сектору в Прилуках – удар ракети росіян припав на п’ятиповерхівку, ворожий снаряд фактично зніс пів будинку.
Всю ніч тривали розбори завалів і пошуково-рятувальні роботи. Вдень стало відомо, що число загиблих сягнуло 22 осіб, серед них п'ятеро дітей.
Близько 50 людей поранені, десятки госпіталізовані.
Російська ракета вбила цілу родину, кілька поколінь: у знищеній квартирі загинули бабуся, донька й онучка.
Рятувальники працювали невтомно, героїчно. Вдалося витягнути з-під завалів більше десятка людей, але, на жаль, загиблих дуже і дуже багато.
Президент України та британський міністр Ед Мілібенд на місці російського злочину в Прилуках – дивіться відео:
У Києві до вечора, на жаль, також надійшло повідомлення про загиблих. У Деснянському районі безпілотник влучив у висотку на рівні 10-го поверху. В одній із квартир загинули двоє людей, ще двоє були поранені. Рятувальники деблокували мешканців і вивели десятки людей, але, на жаль, не всіх вдалося врятувати.
Вже 8 жовтня вдень читаємо про нові атаки по Києву: російський безпілотник влучив у чотириповерховий магазин у Солом'янському районі, де теж загинули двоє людей.
У столиці є проблеми зі світлом і водою, бо росіяни б’ють по критичній інфраструктурі. Уже сьогодні були відключення в Києві, поки що за жорстким графіком, але аварійні відключення були також у Чернігівській і Сумській областях.
Ще одна страхітлива новина — з Краматорська. Керовані авіабомби прилетіли по рейсових автобусах. Йдеться про застосування ФАБ-250.
Страшні наслідки російського удару по Краматорську, 18+ (фото – ДСНС):







Два автобуси потрапили під удар. Через нього 33 людини загинули, десятки постраждали. Це сталося сьогодні о 10-й ранку 8 жовтня.
За словами голови Донецької ОДА Вадима Філашкіна, очевидно, що в автобусах були цивільні. Транспорт був саме цивільний, а росіяни вдарили по ньому керованими авіабомбами.
Росія дедалі більше робить наголос на терорі — не лише по прифронтових територіях, а й по великих українських містах, щоб зруйнувати будь-яке спокійне життя.
Залишається одне питання – невже вони не розуміють, що за це буде помста? Схоже, Путіну до цього просто нема діла.
Перехоплений російський план ударів по критичній інфраструктурі
Про стратегію ударів Росії стало відомо більше після того, як журналісти проєкту "Схеми" Радіо Свобода отримали доступ до копій перехопленого російського плану.
У документі, імовірно, підготовленому російською стороною, командуванням і спецслужбами, вказано 60 ключових цілей на території України. Це ГЕС, АЕС, інтерконектори — вузли, що поєднують енергосистему України з європейською, ТЕС, підстанції, котельні, очисні споруди, насосні станції та інші державні комунальні об’єкти, від яких залежать світло, вода, каналізація і тепло в найбільших містах України.
Для атак на такі об’єкти Росії потрібно близько 1000 безпілотників, ракет, дронів, авіабомб і балістичних ракет. Проти кожного об’єкта вказано детальний розрахунок — скільки і якої зброї потрібно, аби вивести його з ладу.
Ураження 12 ключових підстанцій у трьох містах — Києві, Харкові та Одесі — має зупинити до 90% електропостачання. Для цього, як зазначено в документі, потрібні 40 – 50 безпілотників "Молнія" і 130 – 140 реактивних "Гераней-4" або "Бандеролей".
Росія детально спланувала геноцид українців / фото – ДСНС
Для атомної електростанції, як сказано в довідці, на відкритий розподільчий пристрій потрібно два "Іскандери", тобто загалом шість ракет для руйнації обладнання трьох АЕС — за умови точного влучання.
Для ГЕС на кожну передбачено по 25 "Молній", "Гераней" або "Бандеролей", або три "Кинджали". Для десяти великих українських ГЕС у документі все розраховано аж до 30 "Молній" для об'єктів на відстані до 60 кілометрів. Також ідеться про близько 240 "Гераней" або "Бандеролей", які можуть бути замінені балістичними ракетами "Кинджал" у кількості до 30 одиниць.
На ТЕС, за документом, передбачено по п'ять трансформаторів, 25 "Молній", "Гераней" і "Бандеролей" або три "Кинджали" на кожну. Для об'єктів ЖКГ — 25 ФАБів або п'ять "Іскандерів" на кожен об'єкт. Для котельні — 20 "Гераней" або "Бандеролей".
Наскільки ці розрахунки адекватні, сказати складно, але документи й розрахунки існують. Ми бачимо, що в Росії є цілісний план геноциду, і вони збираються втілювати його впродовж наступних місяців, нарощуючи удари по українських об'єктах критичної інфраструктури.
Це не нова історія. Про такі плани було відомо раніше, і росіяни втілювали їх у попередні роки щоосені й узимку. Зараз вони зосередилися, зокрема, на столиці — Києві.
Удари України по Росії: Салават, Рязань, "Яндекс" і військова промисловість
Росія нині нагадує нацистську Німеччину, яка після масових бомбардувань Великої Британії раптом усвідомила, що відповідь буде.
Те саме відбувається і зараз. Тож у Башкортостані біля міста Салават тепер горить великий нафтохімічний комплекс "Газпрому". Це НПЗ, який переробляв до 10 мільйонів тонн нафти на рік.
Росіяни його трохи відремонтували, тож знову по ньому прилетіло. Алгоритм таких ударів уже відомий: не бити надто часто, дочекатися, коли ворог відновить об’єкт, і тоді закріпити попередній ефект новим ударом. Якщо так робити регулярно, структура НПЗ деградує, ремонт стає все складнішим і довшим.
З фото та відео видно, що принаймні у трьох місцях були влучання, а великі пожежі охопили нафтохімічний комплекс. Салават — це приблизно 1500 кілометрів від України.
"Яндекс" підхоплює естафету / фото – соцмережі
У Рязанській області, біля населеного пункту Сасово, було уражено дата-центр "Яндекса" і завод САСТА. Це верстатобудівне підприємство, яке використовують російська аерокосмічна, військово-промислова, транспортна та важка промисловість.
Завод виготовляє фрезерні, токарські та інші високоточні верстати. Після удару по об’єкту є багато даних об’єктивного контролю — фото й відео, як горить дата-центр Яндекса.
"Яндекс", умовно кажучи, – це самопроголошений російський Google: це карти, орієнтування, зберігання даних, пошта, зв’язок та інші сервіси. Фахівці кажуть, що Яндекс може витримати знищення двох таких дата-центрів. Навколо Москви їх п'ять. Тобто є по чому бити.
А що з "Яндексом" (с) / Скриншот
Після сьогоднішнього удару в Сасово в "Яндексі" вже заявили про масштабний збій і написали про порушення електроживлення, хоча очевидна причина інша — просто згорів дата-центр. У багатьох користувачів уже є проблеми з доступом до своїх даних.
Лиманський і Слов'янський напрямки: як пов'язані операції та резерви росіян
Біля Лимана триває операція "Вівальді", імовірно, вже на четвертому етапі, а може, наші вже дописують і п'ятий концерт "Вівальді". Від себе.
Тут сходяться дві річки — Сіверський Донець південніше і Жеребець, який є протокою Донця. Імовірно, українські війська уже перебувають по лінії річки Жеребець. Саме тут тривають бої, а росіяни намагаються не пустити українські війська далі на схід за цю річку.
Для цього вони перекидають підсилення з районів південніше, зокрема з боку Сіверська та з угруповання військ "Південь" у район Кремінної й північніше. Це посилення йде насамперед на 20-ту та 25-ту загальновійськові армії угруповання військ "Захід", які не дають собі ради й програють поле бою 3-му армійському корпусу.
Чому це впливає на Слов'янськ? Після того як було зрізано виступ, який росіяни довго формували, 20-та і 25-та армії зараз концентруються на тому, щоб відстояти це поле бою і, можливо, провести контратаки, повернутися за Жеребець.
На підсилення туди перекидають резерви з півдня, а саме угруповання "Південь" дуже активно задіяне на слов’янсько-краматорському напрямку — по дузі Сіверськ, Бахмут, Часів Яр і до Костянтинівки.
Оскільки резерви перекидають на Лиманський напрямок і Кремінну, цих сил бракує, аби постійно кидати їх в атаки на Слов'янськ, район Миколаївки, Райгородка, Олександрівки тощо. Уже російські зетники самі пишуть, що ситуація на слов'янському напрямку погіршилася, а українські війська продовжують контратаки.
Скриншот карти DeepState
Один із російських дописів прямо каже: "Слов'янськ поки откладывается, так как обстановка ухудшается, а украинские формирования наращивает активность". Лиманський і слов'янський напрямки — це сполучені посудини.
Важливо відзначити, що за Лиманський, Слов'янський і Краматорський напрямки тепер відповідає новостворене угруповання з українського боку — новостворений центр, яким командує генерал Білецький.
Нарощування контратак біля Слов'янська — це не випадковість і не ситуативна деталь, а частина задуму. Спершу важливо відкинути росіян від Лимана, загнати їх за річку, а потім паралельно стабілізувати ситуацію південніше. Тут головне питання — підготовлені резерви і синхронність дій Сил оборони.
Добропільський напрямок і успіхи бригади "Азов"
На Добропільському напрямку росіяни намагаються піхотними групами просочуватися в район Добропілля. Тут діє корпус "Азов" — різні бригади, які входять до корпусу.
Безпосередньо бригада "Азов" працює трохи східніше від Добропілля, ближче до району Дружківки: це Кучерів Яр, Софіївка, Шахове і район Торецького, який раніше зачистили наші від росіян.
Скриншот карти DeepState
Росіяни залишаються надзвичайно активними на всьому напрямку, отримавши свіжі підкріплення у вересні. Основні вектори атак можна згрупувати так:
- від Покровська до Сергіївки — це південна частина, де росіяни намагаються дійти до Сергіївки;
- у напрямку Добропілля і на північ до міста Добропілля — окремі групи намагаються доходити до самого міста;
- район Білицького — звідси ворог намагається просочуватися;
- ділянка від Білицького до Нового Шахового — тут ворог пробує пробитися на Кучерів Яр і Золотий Колодязь;
- район долини річки Казенний Торець — у напрямку Дружківки, від Софіївки, Наторського і Розкішного ворог також намагається пробиватися.
При цьому окупанти не змогли отримати багато від атак на східне Добропілля. Лише час від часу проникають углиб, переважно невеликими групами, але продовжують постійно атакувати. Це групи по одному-двох солдатів.
Лише від 12-ї окремої бригади НГУ на цьому напрямку фіксується до 30 вбитих росіян на день. Тобто окупанти втрачають по 30 людей лише в боях з бригадою "Азов", не рахуючи інших бригад, які тут задіяні.
Удари по російській логістиці: Приазов'я, конвої та 3000 уражених вантажівок
Дорога вздовж Азовського моря, яка веде на Крим зі сходу — від російського Ростова через окупований Маріуполь та інші міста, — є ключовою. Є й об'їзні дороги, якими росіяни користуються.
На візуалізації червоними цятками позначено місця уражень російських вантажівок і автомобілів. За словами французького OSINT-аналітика Клемана Молена, удари в форматі middle strike — на середню відстань дронами — безперервно атакують російську дорожню логістику.
Загалом понад 3000 вантажівок і транспортних засобів було уражено на ключових дорогах від травня цього року. Дорога Р-280 залишається в центрі атак.
Карта від Клемана Молена:
У вересні було досягнуто пікового числа уражень російських вантажівок. Якщо влітку показники були дуже високі, то в серпні й вересні кількість підтверджених ударів теж залишалася великою. У вересні — 770 уражень, а в жовтні за перші дні вже підтверджено 132 випадки.
Є також кадри, як горить фура на Херсонщині біля Новоолексіївки, тобто фактично біля Генічеська. Такого зараз дуже багато, у тому числі дістається й так званим російським волонтерам, які їздять у прифронтові зони допомагати окупантам.
Як пише Молен, більшість вантажівок, які рухаються трасою "Ростов – Крим", намагаються йти конвоями під охороною зенітних та кулеметних засобів. Конвої зазвичай збирають від трьох до п’яти вантажівок, і їх супроводжують транспортні засоби ППО. Але це допомагає не завжди.
З повітря такі конвої виглядають ось так: кілька транспортних засобів рухаються колоною, на кузовах — мобільні вогневі групи, одна попереду, одна в хвості. Але й це не гарантує безпеки.
Візит військового комітету НАТО до Києва
До Києва вперше за 8 років у повному складі прибув військовий комітет НАТО. Представники всіх 32 країн-членів НАТО побували в українській столиці на запрошення головкома Михайла Драпатого.
НАТО надсилає важливий сигнал Україні – дивіться відео:
Можемо побачити фото адмірала Джузеппе Каво Драгоне, який очолює цей комітет. Він пояснив, що фізично не були тут в такому складі дуже давно, а тепер це сталося вперше за повномасштабну війну.
Це виконання обіцянки, яку я дав головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому під час нашої останньої розмови в серпні цього року. У Києві відбулося засідання українського військового командування з військовим комітетом НАТО, де обговорили стратегічну співпрацю, зміни у війні та нові загрози.
Деталей ніхто не розголошує, але важливо, що контакт є. І приємно відзначати, як при Драпатому якісно змінюється наше військо, як відбуваються важливі кадрові призначення.
Огляд подій війни 8 жовтня 2026 року від Андрія Дрозди – дивіться відео:






