Як вибори розділили Польщу: чого чекати після перемоги Дуди

Вибори президента Польщі у 2020 році стали особливими. І справа не тільки у тому, що їх таки провели всупереч коронавірусу. В цій країні вперше переміг кандидат з яскравою радикальною позицією, переконує політичний експерт й редактор Порталу українців у Польщі prostir.pl Ігор Ісаєв, з яким поспілкувався журналіст сайту 24 каналу.

Передісторія фіналу Вибори президента Польщі 2020: чому для Дуди настали непрості часи

За офіційними підрахунками 51% виборців у другому турі підтримали чинного президента Анджея Дуду, його опонент – Рафал Тшасковський отримав майже 49% голосів. Нагадаємо, що у першому турі було таке співвідношення – 43 й 30% на користь Дуди.

Розрив невеликий і якщо врахувати, що Рафал Тшасковський мав лише місяць для передвиборчої кампанії, то він отримав дуже непоганий результат й може стати новим лідером опозиції від Громадянської платформи, підкреслив у коментарі для сайту 24 каналу Ігор Ісаєв.

Рафал програв, але з таким результатом він має всі шанси замінити Дональда Туска на політичній сцені – стати лідером опозиції,
– сказав експерт.

За словами Ісаєва це було не легко зібрати стільки голосів за такий короткий строк й в умовах боротьби з чинним президентом, коли використовували адмінресурс. "Це великий мандат, з яким можна працювати", – підкреслив він.

Хочемо нагадати, що мера Варшави Рафала Тшасковського вирішили висувати у президенти 10 травня. Він "увійшов у гру" замість Малгожати Кідава-Блонської, яка за даними опитувань набирала дуже маленьку підтримку – 4,5%.

Вплив виборів президента Польщі на ЄС

Анджея Дуду й партію, яку він представляє – Право і справедливість (далі – ПіС) цілком можна назвати євроскептиками. Вони звісно не виступають за брекзіт для Польщі, тобто за вихід із ЄС, але під час президентської кампанії ці політики, які належать до правого табору, використовували доволі радикальну й популістичну риторику, яка зокрема ґрунтувалась на антиєвропейських тезах.

Ігор Ісаєв підкреслив, що Дуда й ПіС намагались сісти на два стільця.

З однієї сторони лякали Євросоюзом, але й наголошували, що бачать Польщу лише в ЄС. Риторика змінювалась в залежності від виборців, до яких вони звертались,
– сказав експерт.

В останні дні агітації президент Дуда заявив, що Польща асоційована з ЄС. Таку заяву одразу ж використали опоненти з табору Рафала Тшасковського і його політичної партії Громадянська платформа – там нагадали президенту, що Польща вже давно є членом Союзу.

Загалом ці вибори й скептичні заяви польської влади щодо ЄС особливої ролі не зіграють для подальшої долі Союзу. Ігор Ісаєв підкреслив, що там теж до Польщі вже давненько змінилось ставлення.

Анджей Дуда святкує перемогу / Фото з Facebook Andrzej Duda

"Коли у 2015 році до влади прийшли ПіС, розпочалась така подвійна гра (за ЄС й проти нього). Вона призвела до того, що Польща тепер не відіграє такої ролі в ЄС як раніше. До 2015 року ціллю польської дипломатії було стати лідером серед країн центральної Європи і Польща намагалася це втілювати. Зараз Польща є неконструктивним опонентом на форумі Європейського союзу – Польщу вважають складним членом", – пояснив Ігор Ісаєв.

Першими хто привітав Анджея Дуду з перемогою був прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та міністр закордонних справ цієї країни Пітер Сіярто – це той самий угорський політик, який потрапив до бази сайту "Миротворець" за замах на суверенітет і територіальну цілісність України.

Своїми привітаннями угорці натякають на тому, що виграш Дуди це чергова перемога антиліберальних сил в центральній Європі. У цьому сенсі це важливий тренд. Символічно, що президента Польщі одним з перших привітав британський політик Найджел Фарадж, який є великим прихильником Брекзіту.

Ігор Ісаєв пояснив, що в Європейському Союзі існує концепція його розділення на зони з країнами із різною інтеграцією. Очевидно, що Польща за продовження політики Анджея Дуди й ПіС може потрапити у коло тих країн, які віддаляються від ЄС.

Чи будуть протести

Якби перенести ситуацію з Польщі на українські політичні реалії, то такий невеликий розрив між кандидатами у 2%, міг цілком призвести до оголошення опозицією результатів сфальсифікованими й виводом на вулиці мітингуючих, які б вимагали третього туру, але в Польщі інша ситуація.

Усі вуличні акції й протести раніше не мали впливу на політичну долю цієї країни, наголошує Ісаєв. Хоча підстави для перегляду результатів у суді є. Ще до оголошення цифр в Польщі говорили про те, що вибори відбулись з порушенням Конституції й з використанням адміністративного ресурсу.

Зокрема через пандемію на закордонних дільницях у громадян Польщі виникли проблеми з тим, щоб проголосувати. Цікаво, що Дуда переміг в США, Україні й Білорусі, а в Росії перше місце зайняв Рафал Тшасковський.

Як голосували поляки на закордонних дільницях Європи / Скриншот сайту onet.pl

Проте Ігор Ісаєв не вірить у перспективу перегляду результатів голосування. Він наголосив на тому, що Верховний Суд може зіграти у цій історії свою політичну роль й визнати, що все було по правилам.

"Протести в Польщі не мали такого значення як в Україні. А зараз в умовах коронавірусу розігнати їх буде ще простіше. Навіть якщо люди й вийдуть, то це вряд чи до чогось призведе", – прогнозує експерт.

Він наголосив, що Дуда й ПіС ніколи не опустяться до рівня побиття студентів, як це було за часів Януковича в Україні.

Як вибори розділили Польщу

Є думка, що ці вибори розділили Польщу. Це дійсно можна побачити навіть на прикладі того, які території підтримали одного чи іншого кандидата.

Хто отримав перемогу на Сході й Заході / Фото onet.pl

Проте експерти говорять, що насправді розділення польського суспільства відбулось давно, років десять назад. Тепер це розділення лише радикалізується, зокрема за сприяння політичного протистояння двох основних партій – ПіС та Громадянської платформи.

Ці партії використовують поляризацію польського суспільства у власних цілях. І це було чітко видно під час президентської кампанії,
– підкреслює Ісаєв.

Дуда і ПіС зайняли чітку консервативну й доволі радикальну позицію, яка розрахована більше на схід країни, пенсіонерів й сільське населення, це так званий соціальний електорат, а Рафал Тшасковський отримав підтримку у містах, більш заможних й освічених поляків, а також молоді.

Мобілізація власного електорату Дуди, зі слів експерта, відбувалась через його радикалізацію. Традиційно-консервативний електорат залякували, що Рафал Тшасковський "введе обов’язкову еватназію й він є взагалі німецьким кандидатом, який не має польської душі" – говорили спікери ПіС, повідомив Ігор Ісаєв.

Також використовувалась тема ЛГБТ – Дуда радикально "проти", а Тшасковський помірковано "за" (він лише заявив, що проти всиновлення дітей нетрадиційними родинами).

Тож рівень політичного протистояння в Польщі доволі високий. Ігор Ісаєв охарактеризував його так: "Євромайдан у Донецьку на початку 2014 року".

Рафал Тшасковський / Фото з Facebook Rafał Trzaskowski

І така гра двох політичних партій дозволяє їм не пропускати нових гравців на поле. Як тільки з’являється новенький політик чи партія, то він дуже швидко починає падати, оскільки вборці розуміють лише ті тези, які монополізували ПіС та Громадянська платформа.

Чимось нагадує Україну. У нас також доволі ефективно користуються цією технологією.

Але повернемось до Польщі. ПіС протягом кампанії робили акцент на націоналізмі й консерватизмі. І те, що кандидат з такою радикальною риторикою переміг це вперше в історії сучасної Польщі, підкреслює Ігор Ісаєв.

"Завжди президентом ставав більш поміркований, центристський кандидат, навіть Анджей Дуда у 2015 році не був таким популістом, як під час цієї кампанії", – резюмував експерт.

А Рафал Тшасковський отримав доволі велику підтримку лівого електорату, що є також неприроднім для Громадянської платформи, яка завжди вважалась правоцентристською силою.