20 жовтня у Молдові відбувся перший тур виборів президента та конституційний референдум щодо євроінтеграції країни. 24 Канал підбиває підсумки виборів та констатує, що Росії вдалося залити значну кількість дьогтю в бочку молдовського меду.
До теми Як розділилися голоси на єврореферендумі у Молдові: дані ЦВК
Вибори в Молдові: чому російський фактор спрацював
Про те, що це будуть вибори в умовах гібридної війни Росії проти Молдови, було відомо заздалегідь. Кишинів був до цього готовий і зробив чимало, щоб топові агенти Москви свого впливу позбулися.
Це спрацювало лише частково та лише на персональному рівні. Від участі у перегонах відмовились головні опоненти Санду – експрезидент Ігор Додон і мер Кишинева Іон Чебан. Таким чином опонентами голови держави були або відверті маргінали, або не харизматичні й не надто розкручені персонажі.
- У підсумку чинна президентка Мая Санду отримала солідні 41,84% голосів і буде фаворитом другого туру, який заплановано на 3 листопада.
- Її опонентом стане відверто проросійський політик Олександр Стояногло (набрав 26,35%), який розраховує додати собі голоси інших проросійських кандидатів.
Результати виборів у Молдові / Скриншот з ЦВК
Найголовніше, що опоненти у Кремлі варіант з високими показниками Маї Санду передбачили, а тому зробили ставку на провал голосування за євроінтеграцію на референдумі.
Головними інструментами росіян стали проросійська пропаганда та російські гроші. І якщо російське телебачення (хоч і запізно) вдалося заблокувати, то російські гроші – ні. Фактично росіяни спробували купити результат референдуму (згідно з різними оцінками – до 20%) і якщо б не голоси громадян Молдови за кордоном, вони б мали ще більшу перемогу.
Москва витратила близько 100 мільйонів євро на спробу зірвати президентські вибори та референдум щодо вступу Молдови до Європейського союзу,
– віцепрем'єр-міністерка Молдови Крістіна Герасимова прямо називає речі своїми іменами.
Коментуючи результати, Санду вже заявила, що голосування у другому турі – це "єдиний спосіб запобігти катастрофі".
Те, що сталося за останні два роки, є атакою на нашу демократію. Вороги хочуть, щоб молдавани засумнівалися у своїй єдності. Ми повинні винести уроки з цього жалюгідного нападу на демократію,
– сказала вона під час брифінгу, 21 жовтня.
Вона також заявила про наявність доказів щодо фальсифікації на виборах. Мовиться нібито про купівлю 300 тисяч голосів.
"Масштаби шахрайства безпрецедентні. Метою було поставити під загрозу демократичні вибори", – сказала президентка.
Важливо Вирішальна битва за Молдову: як Росія хоче захопити владу після виборів і до чого тут Україна
Як діаспора врятувала Санду
Специфіка підрахунку голосів у Молдові така, що спершу рахують місцеві дільниці та округи й лише наприкінці – закордонні дільниці. Більшість закордонних дільниць – у країнах ЄС, де дійсно чимало трудових мігрантів з Молдови. Вони традиційно голосують за прозахідний курс.
Натомість громадяни країни старшого віку, які живуть на батьківщині, а також мешканці проросійського анклаву – автономії Гагаузії (до речі, пан Стояногло родом саме звідси та є етнічним гагаузом, на що вказує його тюркське прізвище) та районів, що поруч до ще одного проросійського анклаву бунтівного Придністров'я – віддають голоси за "совок".
Так було і цього разу – в Гагаузії проголосували на референдумі в пропорції 95/5 проти євроінтеграції, та 49% за Стояногло при 2% за Санду. У районах, де голосували мешканці Трансністрії, 62,6% віддали голоси за "совок" і "тільки" 37% за ЄС, при цьому Стояногло отримав 35,4%, а Санду – 25,2%.
Але це "тільки" буде обов'язково в лапках, бо придністровці, які 30 років перебувають під шаленим тиском "руского міра", все ж демонструють, що хочуть кращої долі. Це добра тенденція, але лише наразі як декларація про наміри. Натомість над європейським майбутнім тяжіють московські хмари.
Через специфіку підрахунків перші результати були настільки шокуючими для прихильників європейського вибору і лише на фініші прибічники ЄС здобули символічну перемогу, проте, вона значно більше схожа на піррову. Голоси молдовської діаспори врятували обличчя пані Санду, бо навіть у столичному Кишиневі проти зближення з Європою проголосували аж 44%.
Мая Санду під час голосування / Фото Vadim Ghirda / Associated Press / East News
Явка по закордонному округу склала 240 тисяч людей (при 2 дільницях в Росії) при 1,3 мільйона всередині Молдови. Без урахування закордонних дільниць за зближення з ЄС проголосували лише 45,57% виборців, натомість 54,43% висловилися проти.
За кордоном 77,1% підтримали зближення з ЄС, 22,9% – проголосували проти.
Фактичний результат референдуму 50/50 (якщо точніше, то 50,4 проти 49,6) замість прогнозованих експертами та соціологією 60% за євроінтаграцію – це перемога для Росії та велике фіаско для проєвропейських сил.
Санду та її прихильники розраховували на успіх та мали використати його як відправну точку для відриву від Москви та стрибка до ЄС. Але "радянська гравітація" не відпустила країну. Ще одним фактором фактичної поразки стала низька явка серед молоді при загальній явці в приблизно 50% (доволі високій для Молдови, референдум вважається таким, що відбувся, при явці третини виборців). Тобто маємо ситуацію, коли люди, для яких, власне, все це й робилося, в основному проігнорували вибори й обрали, як їм здається, цікавіші справи. Звісно, ціною власного майбутнього.
Ще не кінець – все вирішить другий тур
Результати виборів стали шоком для президентки Санду. Вона цього не приховувала – своє розчарування вона висловила у короткій концентрованій промові у пресцентрі після оголошення попередніх результатів.
Молдова зіткнулася з безпрецедентною атакою на свободу та демократію нашої країни, як сьогодні, так і останніми місяцями. Злочинні угруповання, що працюють спільно з іноземними силами, ворожими до наших національних інтересів, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею та пропагандою, використовуючи найганебніші кошти, щоб тримати наших громадян і нашу країну у пастці невизначеності та нестабільності,
– коротка, проте, дуже змістовна промова Маї Санду в ніч проти 21 жовтня.
Зазначимо, що сайт ЦВК зазнає потужної ддос-атаки російських хакерів, у такий спосіб Москва вочевидь хоче отримати аргумент про фальсифікацї саме голосів з діаспори (їх рахують останніми, а перші результати – в Молдові – були якраз за Росію. Проте, вочевидь референдум не буде скасований (це було б вигідно Росії). Ба більше, формально євроінтеграція на ньому перемогла, хоч і завдяки тим, хто фізично не живе в Молдові. Проте, це далеко не той результат, з яким можна "з ноги" відчиняти двері Єврокомісії та заявляти, що вся Молдова – за ЄС.
Тепер на Молдову чекає другий тур. Тепер 3 листопада люди будуть голосувати, тримаючи в голові ті самі 50/50, бо це – фактичний плебісцит про майбутнє Молдови. При цьому сама Санду стараннями російської пропаганди має дуже високий антирейтинг, а значить, її перемога не гарантована і фактичний провал референдуму може забрати у президентки критично важливі відсотки, а долю поста номер один може вирішити мобілізація електорату.
Але й це ще не кінець, бо вже через рік відбудуться парламентські вибори. Нагадаємо, Молдова – парламентська республіка, де президент, спитайте хоча б в Ігоря Додона, не здатен самотужки змінити політичний курс країни. План Санду, схоже, полягав у разі потужної перемоги на референдумі закріпити успіх розпуском парламенту та достроковими виборами, щоб зафіксувати перемогу. Проте, ця стратегія зазнала фіаско.
На виборах-2025 також очікується шалена боротьба, бо російські гроші нікуди не дінуться, а значить, промосковські сили спробують розвинути свій успіх, щоб заблокувати євроінтеграцію Молдови та залишити її в російському болоті назавжди. Тут своє вагоме слово мають сказати спецслужби (щоб ліквідувати корупційні сітки Ілана Шора) та молодь країни, яка має нарешті усвідомити, що на кону їхнє майбутнє.