Проміжні вибори до Конгресу США обернулися важкою поразкою для республіканців і Дональда Трампа, який ще донедавна розраховував зберегти політичний контроль над Вашингтоном. За попередніми результатами, демократи отримали можливість контролювати обидві палати Конгресу, що може суттєво обмежити вплив американського президента в останні два роки його каденції.
Політтехнолог Михайло Шейтельман в авторському огляді, який публікує 24 Канал, проаналізував причини поразки Трампа та можливі наслідки для його політичного оточення. Він також пояснив, як новий розклад сил у США може вплинути на підтримку України й Ізраїлю, переговори з Росією та безпеку європейських країн.
популярні відео
Трамп перетворив вибори на референдум про себе
Поразка республіканців на проміжних виборах стала однією з найважчих для чинного президента США за останні десятиліття. Такий висновок зробив оглядач CNN Стівен Коллінсон, чию аналітичну колонку розглянув Шейтельман.
Американські виборці отримали можливість оцінити перші два роки другого президентського терміну Трампа. Серед причин невдоволення були зростання вартості життя, війна з Іраном, корупційні скандали навколо адміністрації та спроби президента розширити власні повноваження.
Водночас перед голосуванням існували побоювання, що Трамп може відмовитися визнавати несприятливі результати та спробує оскаржити їх. Шейтельман згадав, що раніше вже припускав інший розвиток подій.
Я говорив, що Трамп нічого не робитиме. Йому через два роки на пенсію, він не може собі цього дозволити. І подивіться: не став нічого робити. Усе визнав
Після оголошення результатів американський президент почав давати інтерв'ю медіа та заявив про готовність співпрацювати з демократами. Це помітно відрізнялося від його попередньої риторики, коли він називав політичних опонентів комуністами та загрозою для Сполучених Штатів.
Політтехнолог порівняв таку поведінку з попередніми рішеннями Трампа щодо України. Після конфлікту із Зеленським у лютому 2025 року американський президент згодом повернувся до обговорення співпраці та економічних домовленостей.
Він використовує все, що може, щоб перемогти суперників. Будь-які брудні прийоми. Але якщо не вийшло, він готовий із ними співпрацювати. Як це було і з нами
Виборча кампанія республіканців значною мірою будувалася навколо особистості Трампа. Він проводив численні мітинги, переконував американців у настанні нового золотого віку та підтримував кандидатів навіть у традиційно консервативних регіонах.
Однак зростання цін на пальне та повсякденні витрати суперечили оптимістичним заявам Білого дому. Не спрацювали й спроби республіканців змінити межі виборчих округів на свою користь за допомогою джеррімендерингу.
Особливо показовими стали результати в Техасі та Айові, де демократи змогли здобути важливі перемоги. За оцінкою Коллінсона, яку навів Шейтельман, Трамп власноруч перетворив вибори на оцінювання своєї популярності, а республіканці заплатили за це втратою політичних позицій.
Новий Конгрес готує проблеми Білому дому
Демократична більшість може суттєво змінити роботу американської влади. Конгрес отримає більше можливостей контролювати адміністрацію Трампа, проводити парламентські слухання та розслідувати рішення президента і його найближчого оточення.
Серед можливих напрямків перевірок – війна з Іраном, діяльність посадовців Білого дому, корупційні скандали та комерційні проєкти, завдяки яким могли збільшуватися особисті статки президента. Новий склад Сенату також матиме вплив на затвердження міністрів і можливих кандидатів до Верховного суду США.
В історії Сполучених Штатів уже були випадки, коли президенти втрачали підтримку Конгресу посеред своєї каденції. Барак Обама зіткнувся з важкою поразкою демократів у 2010 році, Джордж Буш-молодший – у 2006-му, а Білл Клінтон – у 1994-му.
Проте політичний образ Трампа значною мірою побудований на переконанні, що він завжди перемагає. Саме тому нинішня поразка може виявитися для нього особливо болісною.
Для себе, мені здається, Трамп усе зрозумів. Він говоритиме різне, але, думаю, сам усвідомлює, що сталося. Це його грандіозний політичний прорахунок
У колонці CNN американського президента назвали кульгавою качкою. Водночас оглядач застеріг, що непередбачуваний характер Трампа не дозволяє очікувати від нього звичайної для такого становища політичної стриманості.
До початку роботи нового складу Конгресу президент ще матиме певний час для реалізації своїх планів. Через це можуть загостритися суперечки навколо бюджету, війни з Іраном і розподілу повноважень між Білим домом та законодавчою владою.
Зміни стосуватимуться і майбутнього самої Республіканської партії. Джей Ді Венс, якого вважали одним із найімовірніших політичних спадкоємців Трампа, може зіткнутися з необхідністю дистанціюватися від президента.
Водночас Марко Рубіо потенційно здатний спробувати сформувати нову коаліцію між прихильниками MAGA та традиційними республіканцями. Серед інших можливих претендентів на президентське висування Шейтельман згадав Рона Десантіса.
Демократам, своєю чергою, доведеться відповідати за власні рішення. Отримавши більший вплив у Конгресі, вони вже не зможуть пояснювати всі економічні проблеми виключно політикою республіканців.
Жодна політична перемога не буває вічною, жодна більшість не зберігається назавжди. І жоден президент, яким би могутнім він себе не вважав, не є непереможним
Політтехнолог звернув увагу, що ще у 2024 році Трамп здійснив одне з найуспішніших політичних повернень в американській історії. Через два роки та сама партія, яку він перебудував під себе, зазнала масштабної поразки.
Маск витратив сотні мільйонів на поразку республіканців
Одним із найбільших фінансових прихильників Трампа залишається Ілон Маск. Після президентських виборів 2024 року мільярдер святкував перемогу республіканців та публічно заявляв про початок нової політичної епохи.
Шейтельман пригадав, як Маск вийшов на сцену під час святкування перемоги Трампа та вигукнув англійською, що саме так виглядає справжня перемога. Політтехнолог звернув увагу на різницю між словами win та victory.
Перше означає виграш у конкретному змаганні, після якого можуть бути нові перемоги й поразки. Друге часто використовується в значенні великої історичної перемоги, яка остаточно змінює ситуацію.
Я тоді сказав Маску: це не victory, це win. Ви виграли вибори, але через чотири роки буде наступний президент. А виявилося, що все сталося набагато швидше – уже через два роки
За наведеними політтехнологом даними, на підтримку президентської кампанії Трампа у 2024 році Маск витратив приблизно 290 мільйонів доларів. Під час нинішніх проміжних виборів його витрати на республіканців, за цією оцінкою, сягнули 446 мільйонів доларів.
Цю суму Шейтельман порівняв із приблизною вартістю 150 ракет для Patriot, яких потребує Україна для захисту від російських атак. Водночас політичні інвестиції Маска не допомогли республіканцям утримати більшість.
Найбагатша людина у світі зробила найгіршу політичну інвестицію в історії людства. Політичних інвестицій такого масштабу ще не було. І це зробив Ілон Маск – і програв
Додаткові проблеми для мільярдера може створити новий Конгрес. Шейтельман припустив, що демократи ініціюватимуть розслідування, які стосуватимуться діяльності Маска та його співпраці з адміністрацією Трампа.
Поразки зазнали й окремі республіканські політики, які раніше підтримували Україну, але згодом змінили позицію. Серед них – конгресвумен українського походження Вікторія Спартц, яка у 2024 році голосувала проти пакета американської допомоги Києву.
За попередніми результатами, які навів Шейтельман, Спартц поступалася демократу Джей Ді Форду. Після підрахунку 93% бюлетенів Форд отримував приблизно 51% голосів, а Спартц – 48%.
Політтехнолог також звернув увагу на інтерв'ю Трампа телеканалу Fox News. Американський президент визнав, що здивований результатами голосування, адже очікував кращого виступу республіканців.
Однак особливо показовим Шейтельман вважає формулювання президента. Трамп сказав, що думав, ніби "вони виступлять краще", використавши третю особу замість того, щоб говорити про власну політичну команду.
Вони, а не ми. Розумієте, він не готовий ділити поразку. Коли перемога, він перший із великою ложкою, а коли поразка – це вже вони, республіканці. Він тут ні до чого
Така реакція, на думку політтехнолога, демонструє спробу президента перекласти відповідальність на кандидатів своєї партії. Водночас саме Трамп відігравав головну роль у кампанії та особисто підтримував багатьох республіканців, які програли вибори.
Зустріч у Білому домі може допомогти Кремлю
Після виборів у США увагу Шейтельмана привернула й активність першої леді Меланії Трамп. 4 листопада Володимир Зеленський нагородив її орденом княгині Ольги I ступеня за внесок у гуманітарну підтримку України та допомогу дітям, постраждалим від російської агресії.
На 5 листопада в Білому домі запланували захід, пов'язаний із гуманітарними домовленостями щодо мешканців Олешок. Серед очікуваних учасників – представники України та Росії, зокрема уповноважені з прав людини.
Політтехнолог не заперечує проти контактів омбудсманів, оскільки їхня робота передбачає взаємодію для повернення людей та розв'язання гуманітарних проблем. Проте повідомлення про можливу присутність політичних представників викликали в нього значно більше занепокоєння.
Зокрема, серед імовірних учасників називали Давида Арахамію та керівника Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва. Шейтельман побоюється, що їхня спільна поява перед камерами може бути використана Кремлем.
Якщо наші політики стануть на одну фотографію з Кирилом Дмитрієвим, це фактично означатиме повернення Росії на політичну арену. Навіщо тоді міністру закордонних справ Німеччини відмовлятися фотографуватися з Лавровим?
Після початку повномасштабного вторгнення представники низки західних країн уникають спільних фотографій із російськими високопосадовцями. Тому навіть формальна присутність українських політиків поруч із представниками Кремля може створити небажаний інформаційний ефект.
Шейтельман також поставив під сумнів доречність урочистого формату заходу. Хоча допомога цивільним із тимчасово окупованих територій є важливим гуманітарним результатом, ситуація в Україні залишається надзвичайно складною через російські обстріли.
Влаштовувати бал у Білому домі, коли значна частина України сидить без світла, тепла й води? Ви серйозно? Коли діти навчаються в підземних школах, а нормального життя в людей немає?
На його думку, значно доречнішою була б зустріч Меланії Трамп безпосередньо з врятованими українцями. Такий захід можна було б провести на підконтрольній Україні території, де перебувають евакуйовані люди.
Головною метою подібних ініціатив Шейтельман вважає допомогу постраждалим від російської агресії. Натомість участь російських політичних представників у публічній церемонії може відвернути увагу від гуманітарного результату та дати Кремлю можливість продемонструвати своє повернення до міжнародних контактів.
Новий Конгрес створює проблеми для Нетаньягу
Зміна політичного балансу у Вашингтоні може вплинути не лише на Україну, а й на Ізраїль. Шейтельман вважає, що найбільші труднощі очікують насамперед прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, який значною мірою пов'язав свою політику з особистою підтримкою Дональда Трампа.
За словами політтехнолога, напередодні голосування Трамп несподівано заявив про намір припинити американську військову допомогу Ізраїлю. Йшлося приблизно про 4 мільярди доларів на рік, які країна отримувала впродовж десятиліть.
Наявні домовленості передбачали продовження такої підтримки до 2028 року. Однак американський президент заявив, що вже у 2027-му Ізраїль нібито не потребуватиме відповідних коштів.
Шейтельман порівняв ситуацію з досвідом України, яка також стикалася з невиконанням або переглядом американських безпекових зобов'язань. Серед прикладів він згадав Будапештський меморандум і подальші домовленості про гарантії безпеки.
Трамп вирішив розірвати свою домовленість і відкинути американські гарантії безпеки Ізраїлю. Ми це теж проходили в Україні. Нам також обіцяли гарантії, а потім просто від них відмовлялися
Додаткові труднощі можуть виникнути через позицію нового складу Конгресу. Частина демократів критично ставиться до військових операцій Ізраїлю в секторі Гази та виступає за обмеження постачання окремих видів американського озброєння.
Серед представників такого політичного крила Шейтельман назвав Абдула Ель-Саєда з Мічигану, який різко критикував дії ізраїльського уряду та американську військову підтримку.
Водночас раніше допомога Ізраїлю переважно спиралася на двопартійну підтримку. І демократи, і республіканці вважали країну важливим союзником США, незалежно від того, хто очолював ізраїльський уряд.
Політтехнолог припустив, що Нетаньягу послабив цей принцип, зробивши ставку на особисту дружбу з Трампом. Американський президент, за словами Шейтельмана, навіть пов'язував подальшу підтримку Ізраїлю у війні проти Ірану з переобранням Нетаньягу.
Подібна залежність від конкретних політиків створює ризики і для України. Адже зміна партійної більшості у Вашингтоні не повинна автоматично означати зміну ставлення США до держав, які потребують допомоги.
Я не хочу, щоб демократи підтримували Україну, тому що вони демократи, а республіканці підтримували Ізраїль, тому що вони республіканці. Я хочу, щоб вони підтримували наші країни, тому що це відповідає американським цінностям
Він виступає за збереження двопартійної підтримки обох держав, щоб майбутні президентські вибори у США не ставали для них постійним джерелом невизначеності. На його думку, довгострокові відносини з Вашингтоном повинні спиратися на спільні інтереси та цінності, а не на особисті симпатії американського президента.
Трамп обіцяє мир, а Лукашенко знову прогнозує завершення війни
Наступним важливим міжнародним питанням стануть переговори між Україною та Росією, заплановані на 10 – 11 листопада в Абу-Дабі. Дональд Трамп заявив, що оптимістично оцінює перспективи дипломатичних контактів та вважає обидві сторони готовими до домовленостей.
Водночас у Москві продовжують сподіватися на американське посередництво. Речник Кремля Дмитро Пєсков висловив очікування, що Трамп і надалі докладатиме зусиль для завершення війни.
Однак Шейтельман не бачить ознак готовності Росії до реальних поступок. Він також звернув увагу, що після поразки республіканців політичні можливості Трампа суттєво змінюються.
Трамп говорить, що обидві сторони готові сказати: давайте домовлятися. Ось щось він бачить зі свого Білого дому, чого я впритул не бачу. Які сторони? До чого вони готові?
Москва протягом тривалого часу намагається використати переговорний процес, не припиняючи бойових дій. Шейтельман припустив, що тепер Кремлю буде складніше розраховувати на нові поступки американської адміністрації, оскільки Трампу доведеться більше зважати на Конгрес.
Паралельно черговий прогноз швидкого завершення війни зробив Олександр Лукашенко. 3 листопада він заявив, що бойові дії можуть закінчитися протягом найближчих місяців.
Шейтельман проаналізував попередні заяви білоруського диктатора та нагадав, що подібні обіцянки лунали ще до початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, 6 лютого 2022 року Лукашенко стверджував, що можлива війна Росії проти України триватиме максимум три-чотири дні.
У березні того самого року він говорив про швидке завершення вторгнення, а в травні запевняв, що США та Велика Британія можуть зупинити бойові дії за тиждень. Пізніше схожі прогнози повторювалися у 2023, 2025 та 2026 роках.
Дев'ять разів сказав – нуль разів справдилося. Але одного разу Лукашенко зробив прогноз, який збувся абсолютно точно. У жовтні 2024 року заявив, що війна не закінчиться у 2024-му. І справді не закінчилася
За підрахунками політтехнолога, із десяти розглянутих прогнозів Лукашенка справдився лише той, у якому він заперечував можливість швидкого завершення війни. Решта заяв про близький мир не відповідали подальшому розвитку подій.
Значно важливішою Шейтельман вважає реальну ситуацію на фронті. Станом на 4 листопада тривав 1715-й день повномасштабного вторгнення, а добові втрати російської армії, за наведеними ним українськими даними, становили приблизно 2180 військовослужбовців.
Сукупні російські втрати наближалися до 1,6 мільйона осіб. Водночас українські військові продовжували удари по об'єктах на території Росії, зокрема по її промисловій та логістичній інфраструктурі.
Українські удари виводять з ладу російську нафтопереробку
4 листопада стало відомо про пожежу на складському комплексі Ozon у російському Адигейську. Повідомлялося про значне займання та часткове обвалення даху будівлі.
Шейтельман нагадав, що раніше пожежі виникали й на інших об'єктах цієї компанії в Росії. Серед них він згадав склади в Омську, Саратові, Таганрозі Ростовської області та Колпінському районі Санкт-Петербурга.
Однак значно важливішими для російської економіки залишаються удари по нафтопереробних підприємствах. Українські атаки останніх днів охопили одразу кілька об'єктів, які забезпечують виробництво пального та інших нафтопродуктів.
За оцінкою аналітиків Dnipro OSINT, яку навів Шейтельман, протягом чотирьох днів українських ударів було виведено з ладу значну частину потужностей російської нафтопереробної галузі.
За чотири дні ударів по НПЗ, які ми завдавали перед американськими виборами, 16% нафтопереробних потужностей Росії було виведено з ладу. Шістнадцять відсотків первинного та вторинного перероблення нафти
Йдеться про обладнання, необхідне для різних етапів перероблення сировини. Пошкодження таких установок може впливати на виробництво бензину, дизельного та інших видів пального, а також на можливості підприємств швидко відновлювати роботу.
Шейтельман також згадав удар по військовому аеродрому в Гвардійському. На оприлюднених кадрах було видно вогонь і дим, проте конкретні результати атаки, за його словами, залишалися незрозумілими.
Політтехнолог розглядає продовження українських ударів по російській інфраструктурі як важливий чинник послаблення можливостей Кремля вести війну. Водночас російська агресія створює дедалі більше ризиків не лише для України, а й для інших європейських держав.
Калінінградська область може стати джерелом нової загрози
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про запобігання можливій провокації поблизу кордону з російською Калінінградською областю. Незабаром після опівночі польські прикордонники помітили підозрілу активність у районі міста Семпополь у Вармінсько-Мазурському воєводстві.
За повідомленням польської сторони, неподалік кордону перебували люди з ліхтариками. Прикордонна служба оперативно залучила необхідні сили, після чого підозрілі особи не змогли перетнути територію Польщі.
Інцидент стався після попередження союзників по НАТО про можливу диверсію або провокацію на польсько-російському кордоні в перші дні листопада. Через це Варшава заздалегідь посилила охорону відповідної ділянки.
Шейтельман пов'язав цей випадок із ширшими ризиками російської агресії проти Європи. Він нагадав про позицію колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який раніше висловлював занепокоєння щодо можливості майбутньої війни Росії з європейськими державами.
Я теж вважаю, що якщо Путін виживе, ця війна абсолютно неминуча. І такі дії на кордоні, на жаль, показують, куди ми поступово рухаємося
Особливу увагу він приділив географічному положенню Калінінградської області. Російський анклав розташований між Польщею та Литвою, має вихід до Балтійського моря, а в Балтійську розміщується одна з основних баз Балтійського флоту Росії.
Із цього регіону російські війська потенційно можуть загрожувати сухопутним територіям Польщі та Литви. Морські можливості дозволяють розглядати й загрози для польських портів Гданськ, Гдиня та Сопот, литовської Клайпеди й шведського острова Готланд.
Політтехнолог звернув увагу на неодноразові заяви Володимира Путіна, Сергія Лаврова та інших російських посадовців про можливе застосування ядерної зброї у відповідь на загрозу Калінінградській області.
На його думку, такі погрози можуть мати превентивну мету: заздалегідь стримати НАТО від відповіді у випадку нової російської агресії.
Вони говорять, що завдадуть ядерного удару, якщо Європа вторгнеться в Калінінградську область. А чому вони про це говорять? Я думаю, що саме звідти вони планують напад на Європу – на Польщу або Литву
Він також звернув увагу на заяви представників військового командування НАТО про можливу відповідь у разі російського нападу. Зокрема, генерал Алексус Гринкевич говорив про необхідність завдавати ударів по силах противника, якщо Росія розпочне агресію проти країн Альянсу.
У такому сценарії, за переказаними Шейтельманом оцінками, цілями можуть стати військові об'єкти в Калінінградській та Ленінградській областях, російські сили в Білорусі, а також кораблі й аеродроми, залучені до наступальної операції.
Політтехнолог припустив, що Кремль усвідомлює ризик такої відповіді та використовує ядерні погрози, намагаючись обмежити свободу дій НАТО. Саме тому подальші інциденти поблизу кордонів Польщі й Литви, на його думку, можуть мати значно серйозніші наслідки, ніж окремі прикордонні провокації.
Шейтельман про поразку Трампа: дивіться відео
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі