У світі відзначають День вишиванки: 10 цікавих фактів про традиційне українське вбрання
Хоча традиції відзначати у третій четвер травня День вишиванки всього 15 років, вона вже встигла стати популярною та шанованою у всьому світі. Українці цього дня, де б вони не були, одягають вишиванку, аби поєднатися у збереженні своїх традицій. З нагоди свята пропонуємо вам 10 цікавих фактів про традиційний український одяг.
Важко знайти українця, який не має хоча б однієї вишиванки, у когось є справжня колекція, інший як скарб береже вишиванку своїх предків, хтось сотворив цей витвір мистецтва власноруч, ще комусь його ночами вишивала мама.
Читайте також Україна святкує День вишиванки: історія та традиції колоритного свята
Історія виникнення Дня вишиванки
День вишиванки запропонувала відзначати українська письменниця та сценаристка Леся Воронюк. Сталося це у 2006 році, коли вона була студенткою факультету історії Чернівецького національного університету. За словами жінки, на це її надихнув знайомий, який постійно носив вишиту сорочку.
Того року вишиванки одягла велика кількість студентів. Згодом локальне свято набуло всеукраїнського масштабу, а тоді поширилося і на весь світ.
Запропонувала відзначати День вишиванки Леся Воронюк / Фото Mamay media
Вишиванка розкаже, звідки людина
У ХІХ столітті орнаменти та техніки оздоблення одягу були настільки унікальними, що за сорочкою можна було визначити, з якого села походить її власниця чи власник.
Тепер фахівці налічують приблизно 300 швів, які виконують на основі 20 технік. Найпопулярнішими є гладь, низь, хрестик, мережка, бігунець, плетіння, колосковий шов, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик.
Залежно від складності технік вишивка однієї сорочки може займати від 2 тижнів до 3 років.
Вишиванки різних регіонів України / Інфографіка 24 каналу
Більше про вишиванки з різних регіонів – дивіться у відео:
Оберіг від зла
Вишиванки були не просто одягом, а й справжнім оберегом – вони захищали своїх власників від усього злого. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі так, аби малюнок торкався тіла. У давнину люди вірили, що через ці місця, де одежа перестає прикривати тіло, до них може підступитися зло.
Крім того, вишивати сорочки не можна було з поганими думками. Важливо було, аби на зворотному боці вишитої сорочки не було вузликів. Вважалося, що вони можуть стати причинами помилок і нещасть в житті людини, яка носитиме вишиванку.
Історія борщівської вишиванки
Однією із найпопулярніших та найкрасивіших видів вишиванки є борщагівська, яку виконують чорними нитками. Така особливість має своє пояснення.
За народними легендами, у XV – XVIII століттях на Борщівський край нападали турки й татари, вони вбивали людей та нищили все навколо. Одного разу внаслідок чергової атаки у кількох селах загинули всі чоловіки. Аби оплакати їх, жінки дали присягу, що протягом 7 поколінь носитимуть жалобу. Чорні вишиванки одягали навіть на весілля. Обітниця українок перестала діяти лише у 20 – 30-х роках XX століття. Відтоді у борщагівські вишиванки почали вкраплювати яскраві кольори.
Традиційна борщагівська вишиванка / Фото з порталу "Спадщина предків"
Вишивати хрестиком почали недавно
Традиційна вишивка хрестиком насправді порівняно нова, адже з'явилася лише у середині XIX століття. До того техніку використовували лише як з'єднувальний елемент, наприклад, при переході від одного ряду вишиття до іншого.
Спершу вишивка хрестиком набула поширення у містах та при панських маєтках. Однак згодом дійшла й до сіл. Сталося це після появи мила французької фірми "Брокар і Ко". Підприємець Генріх Брокар та його дружина Шарлотта вигадали чудову рекламу для своєї продукції. Шматочок духмяного мила коштував лише 1 копійку, ба більше – у подарунок до нього йшов буклет із назвою фірми та продукції, а також з хрестиковими орнаментами всередині.
Низька ціна та красива обгортка забезпечили товару успіх – мило швидко розповсюджувалося. А українські жінки почали копіювати у вишивці орнаменти з обкладинки.
Хрестиком вишивати сорочки почали в XIX столітті / National Academic Sуmphonic Band of Ukraine
Дізнайтеся більше Про що говорить вишиванка: орнаменти та їхні значення в інфографіці
Заготівля ниток для вишиванок "білим по білому"
Унікальна техніка "білим по білому" походить з Полтавщини. Цікаво, що рукодільниці протягом 3 років готувалися до процесу вишивання. Найдовготривалішим було вибілювання ниток. Колись потужних хімічних відбілювачів не було, тому, аби отримати сліпучо білий колір нитки, потрібно було добре постаратися. Для цього дівчата вигадали розкладати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії заряджали нитки. З часом вони вигоряли до білосніжного відтінку.
Цікаво також, що до появи штучних барвників вишивальниці використовували винятково природні фарби – у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Для того, аби тон був золотим, нитки запікали у житньому тісті. А синій колір добували з індигофери фарбувальної. Готову фарбу з цієї рослини привозили з Індії чи Китаю.
Модний Франко у вишиванці
У XIX столітті письменник Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом, започаткувавши у такий спосіб своєрідну моду. Сучасники розповідали: "Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток".
Вишиванок у великого українця було багацько – здебільшого дарували приятелі та приятельки з усієї України. Франко зумів прищепити теплу любов до традиційного українського вбрання й своїм дітям.
Франко ввів моду на носіння вишиванки з піджаком / Фотографії старого Львова
До речі, на 20-гривневій купюрі Франко зображений у вишиванці.
На купюрі у 20 гривень Франко зображений у вишиванці
До теми Вітаємо з Днем вишиванки: найкращі картинки-привітання зі святом
Вишита сорочка – одяг еліти
За словами дослідниці історії українського костюма Оксани Косміної, на теренах сучасної України вишивка існує віддавна, щонайменше – з часів Київської Русі. Однак тоді вона була атрибутом елітарної культури.
Адже вишивкою свій одяг оздоблювали заможні люди. Точніше вони одягали вбрання з елементами вишивки, а виготовляли його швачки. Вже пізніше вишивка поширилася і серед селян.
І якщо заможні люди носили вишивку здебільшого як спідню білизну, яку ховали під іншим одягом, то для селян вона була і як спіднє, і як звичайний елемент одягу.
Козаки та вишиті сорочки
У масовій культурі уже стандартним став образ козака у вишиванці та шароварах. Однак таку картинку, вважає Оксана Косміна, почали поширювати вже у XIX столітті, змалювавши у такий спосіб ідеальний образ захисника та патріота.
Дослідниця сумнівається, що козаки одягалися так, як ми звикли думати. Однак образ героїв у вишиванках міцно засів у нашій уяві про давні часи.
Ймовірно, козаки не носили вишиванки та шаровари / Фото зі сайту "Етнохата"
Вишиванка – у світових трендах
Вишиванка – популярний тренд не лише в Україні, а й за кордоном. Елементи українських етномотивів використовували такі відомі світові дизайнери як Джон Ґальяно (Dior), Фріда Джаніні (Gucci), модний дім Valentino.
У 2015 році американський Vogue опублікував статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону. Ще через рік видання The New York Times заявило, що вишиванка – головний тренд літа.
Серед шанувальників українського традиційного одягу акторки Демі Мур, Кетрін Зета-Джонс, співачка Адель, супермодель Клаудія Шиффер, модель Діта фон Тіз та навіть королева Йорданії Ранія.
Вишиванку одягала акторка Демі Мур / Фото зі сайту ELLE
Українську вишиванку обирала співачка Адель / Фото зі сайту SunMag
У День вишиванки не упустіть нагоди покрасуватися у національному українському вбранні, дізнайтеся більше про традиції вишивки та поділіться знаннями з близькими. Адже пишатися українським – це модно!