Закінчення епохи бідності: чи вистачить у Держбюджеті грошей на субсидії

Джерело: "Підгорає" на 24 каналі

На небагато, і не мало – 10 мільярдів гривень. Ну бо хто ж знав, що 36,6 мільярда гривень для субсидій – не вистачить.

Попередній випуск Степанов старається чи бреше: чому українці досі не можуть вакцинуватися проти COVID-19

Не складна математика

Може, міністр фінансів мав знати, поглянувши на попередні цифри? А може і міністр соціальної політики. Бо математика тут не складна. Відкриваємо виконання бюджету в останні роки і дивимось:

• у 2015 році на субсидії пішло 19,1 мільярда гривень;
• у 2016 році – 46,4 мільярда гривень;
• у 2017 і 2018 роках – майже однакові суми, приблизно 72,5 мільярди гривень.

Епоха бідності закінчилась

Вже далі епоха бідності закінчилась і цифри на субсидії почали зменшуватися:

► у 2019 році на ці ж потреби витратили 47,5 мільярдів гривень;
► у 2020 заклали лише трохи понад 39 мільярдів гривень;
► а у 2021 році всього 36,6 мільярдів гривень.

Підвищення тарифів не очікували

Марина Лазебна ствердила, що цього мало б вистачити, якби не підвищення тарифів, яких у Мінсоцполітики аж ніяк не очікували.

Коли ми складали бюджет ми брали ті цифри, яку були всередину року, вони були меншими. Був відкритий ринок газу. Ми дійсно не знали і не могли прогнозувати, яка буде фактична ціна на газ,
– зазначила Лазебна.

У травні 2020 року НКРЕКП розглядала можливість скасування пільгових тарифів на електроенергію. У ЗМІ заявляли, що тарифи на світло для населення можуть зрости через надлишок "зеленої" енергії.

Субсидія в Україні / Фото "Подробиці"

Водночас у червні знову писали, що тарифи на доставку газу зростуть. Але оскільки сам газ влітку коштував дешево, то на це тоді ніхто не звернув уваги.

У липні заявляли, що ціни на електроенергію зростуть з 1 серпня. А вже у серпні до анонсованої електроенергії додалось ще й повідомлення про подорожчання газу на 15%.

Такий нескладний моніторинг стрічки новин можна продовжувати до грудня місяця, коли і формували бюджет. У кожному місяці ми знайдемо попередження про зростання тарифів.

Розмір субсидії

Також Лазебна повідомила: "Ми знаємо, що від цін і тарифів розмір субсидії у людей не залежить. Людина нічого не втрачає і не потерпає від цього". Потім вона виправилась і додала, що мала на увазі, що людина нічого не втрачає. А ось тут їй є що заперечити.

Марина Лазебна / Фото пресслужби Кабміну

Механізм нарахування

Та для початку спробуємо розібратися у самому механізмі нарахування субсидії. Різним категоріям населенням субсидія має компенсувати приблизно 85% оплати комунальних послуг, відповідно до:

• доходів;
• того, чи працює ця людина, чи ні.

Решту споживач має доплатити зі своїх прибутків. Однак середньостатистичний українець скаже вам, що ця формувала вже давно не працює, десь починаючи з 2019 року.

До теми "Через пів року подивимось": уряд не знає, чи вистачить грошей на субсидії

Бо щойно в кошторисі зменшують витрати на субсидії – відразу урізаються і норми споживання світла, води та газу з розрахунку на одну людину. Тож і виходить, що оплата комуналки вже забирає не 6,10 або ж 15%, а всі 30 – 35%.

Субсидій – недостатньо

Для пенсіонера це суттєвий удар по гаманцю і його не дуже високому рівню життя. Бо це означає що, на інші його потреби (ліки, їжу та одяг) у нього залишається плюс-мінус 1 300 гривень на місяць.

Удар по гаманцю / Фото GalInfo

Водночас якщо споживач заборгував оплату комуналки на суму 340 гривень, його субсидії позбавляють. Власне тому люди і продовжують виходити на тарифні майдани та вимагати реакції уряду і президента.

Але тут вже на них підступно чатує інша небезпека. Політиків з опозиції, яких хлібом не корми, а дай скористатися ситуацією.

Смерть рекордної кількості українців

У листопаді померла рекордна кількість українців. Київська школа економіки нібито нас про це попереджала, закликаючи ввести локдаун жорсткіший, довший ще перед новим роком. Але спрогнозувати такі цифри не могли навіть аналітики цього закладу вищої освіти.

Зауважимо! За даними OpenDataBot, кількість населення в Україні лише за 1 місяць скоротилася на 63 тисячі 438 осіб. З них – COVID-19 забрав життя понад 6 тисяч людей.

Які ж тоді інші причини

Онкологія забрала стільки ж життів як і коронавірус, трохи менше загинули у ДТП та померли від хвороб органів травлення та дихання. А 40 тисяч життів забрали серцево-судинні захворювання. І тут варто пригадати заборону на проведення планових операцій на різних стадіях карантину.

Мене відмовлялися оперувати на ранній стадії захворювали і сказали чекати на температуру та гнійні виділення. Адже тоді операція буде вже не плановою, а терміновою. Так, це гірше для організму і дорожче для гаманця. Але ж МОЗ заборонив, тому вибачайте.

У таких випадках пацієнт:

► або йде додому сподіватись, що встигне зробити заплановано операцію, коли її дозволять;
► або платить лікарю, щоб він оформив її як невідкладну;
► або чекає, коли вона дійсно стане невідкладною. От звідти і цифри такі – у 40 тисяч життів.

Зверніть увагу У Держстаті назвали місяць, у якому смертність серед українців зросла аж на 35%

Не знаю, чи допомогла ця заборона врятувати життя коронавірусних пацієнтів, але впевнена що життя людей з інфарктом та інсультом, які вчасно не отримали планову допомогу вона точно забрала.

Яка причина смертності в Україні / Фото "Укрінформ"

Причина – банальна

А найгірше те, що заборону на планову госпіталізацію у МОЗ тоді так і не пояснили, виправдовуючись тим, що операційні та хірурги мають бути вільні у разі чого. Та насправді причина банальна.

На думку експертів, у 2019 році проголосували за бюджет. Це був другий етап реформи, в якій недовиділили 100 мільярдів на систему охорони здоров'я.

А 100 мільярдів – це операцій, госпіталізацій, обслуговування, обладнання для операційних, яких ми не отримали, як і багато чого іншого. Цьогоріч до бюджету охорони здоров'я не додали 80 мільярдів. Висновки робіть самі.