
На Книжковому форумі у Львові знайшлось місце і сучасній літературі про війну. Її привези військові, волонтери та переселенці, які на собі відчули пекло війни, полон та були поранені.
У Львові продають літературу від вояків, які описують свої почуття і переживання від подій російсько-української війни. Кожна книга – окрема історія.
популярні відео
Читайте також: У Львові на книжковому форумі обрали найкращу книгу
► Андрій Бессараб – "Ми не маємо права не бути сильними"
Український боєць Андрій Бессараб провів у полоні один рік, сім місяців і вісім днів. Туди він потрапив за два тижні до демобілізації. У неволі почав писати — на зім'ятих брудних аркушах вимальовувалися віршовані рядки.
Вірші, що у книжці – це думки та відчуття, які вдалося заримувати. І ба більше, привезти додому і видати книжкою
"Ми не маємо права не бути сильними" – саме так називається збірка Андрієвих віршів. Там не лише римовані рядки, а й розмова із другом, а ще — саморобний календар із днів, які чоловік прожив у полоні.
Сам Андрій зауважив, що знає майже всі свої вірші на пам'ять, але вголос їх ніколи не читає.
Мені, може, трошки важко стає. Завжди на презентаціях прошу когось зі своїх знайомих, друзів прочитати ці вірші
► Олександр Терещенко – "Життя після 16:30"
Кіборг Олександр Терещенко війну не лише бачив, а й відчув сповна. У жовтні 2014 року, при обороні Донецького аеропорту, у крайній день ротації, на його позицію бойовики закинули гранату. Інстинктивно він схопив її та намагався викинути. Не вистачило кількох секунд: пристрій вибухнув просто у його руках.
Кіборг врятував своїх побратимів, але втратив кисть лівої та праву руку, зазнав важкого поранення правого ока. І вже по лікуванню почав писати спогади про війну в інтернеті.
Це саме ті цифри, які написав лікар моєю кров'ю, коли накладав на мене джгути. Для того, щоб знати, коли їх знімати. І от книга саме про те, як я живу після тих 16:30. Вона написана без патетики, крові та жалю. Я не хочу, щоб мене жаліли та купували книгу з жалю
Ветеранський намет подорожує вже третім містом. Спершу був Київ, тоді Дніпро, тепер Львів. Тут можна поспілкуватися з авторами та волонтерами, придбати їхню книгу, нагадати собі: живемо в час війни.
Шостий рік йде війна, але люди не дуже хочуть чути далі про це. Ми кожного місяця маємо 10, 15 втрат
Ветнамет у центрі Львова діятиме до кінця Книжкового форуму.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter