У разі успіху заколот у Габоні стане вже восьмим за рахунком у Західній і Центральній Африці з 2020 року. Однак, тут слід наголосити, що більшість попередніх переворотів відбулися в Сахельському регіоні, де потужні позиції займають ісламісти-джихадисти, які тероризують місцеве населення та обрану владу. 24 Канал проаналізував, чи вписується новий військовий заколот у схему "параду держпереворотів" в Африці.

Цікава думка Це – реальний виклик: що Україна має робити на тлі перевороту у Нігері

Габон – це колишня французька колонія, що розташована на західному узбережжі Центральної Африки. Країною править одна і та ж сім'я вже понад 55 років з моменту здобуття незалежності від Франції в 1960 році.

  • Слід відразу пояснили, що до недавнього часу – це одна з найстабільніших та економічно найбагатших країн Африки. Тут мешкає близько 2,2 мільйона осіб.
  • Країна також є членом ОПЕК і видобуває близько 180 000 барелів чорного золота в день, що робить її восьмим за величиною виробником нафти в Африці на південь від Сахари. У 1970-х роках тут відкрили багаті запаси нафти на шельфі, що дозволило їй побудувати сильний середній клас. Нафта забезпечує 60 відсотків усіх доходів країни.
  • На відміну від Нігеру та двох інших західноафриканських країн у регіоні Сахелю, якими керують військові хунти за підтримки вагнерівців, Габон не постраждав ані від джихадистського впливу та насильства, ані від впливу Росії та ПВК "Вагнера", і вважався відносно спокійним регіоном.
  • Також, що важливо, в Габоні, з моменту здобуття незалежності в 1960 році, не було збройних конфліктів із сусідами. Водночас, за даними Світового банку, третина населення все ще живе за межею бідності.


Габон та його сусіди на мапі Африки / Карта Guardian

У жовтні 2018 року президент Бонго переніс інсульт, який вибив його з колії на 10 місяців. Ця подія спричинила чутки про його нездатність керувати країною і призвела до спроби державного перевороту. У січні 2019 року відбулася невдала спроба.

Кілька офіцерів тоді спробували захопити владу, записали відеоролик на місцевій радіостанції та поширили в соцмережах. Але досить швидко держава придушила заколот, а офіцерів схопили після того, як у столицю Габону Лібревіль ввели війська.

У середу, 30 серпня, група вищих військових офіцерів у Габоні заявила, що захопила владу в столиці, щоб скасувати результати нещодавніх виборів та усунути від влади президента Алі Бонго Ондімба.

Водночас наразі не помітно якихось факторів того, що хунта налаштована проти Заходу чи за Росію.

Ми закликаємо до спокою суспільство, громади братських країн, які проживають у Габоні, і габонську діаспору. Ми підтверджуємо нашу прихильність дотриманню зобов'язань Габону перед національною і міжнародною спільнотою,
– заявив один з офіцерів.

Лідери габонського перевороту заявили, що Бонго перебуває під домашнім арештом, а один з його синів заарештований за "державну зраду".


Військова хунта Габону захопила владу в країні / Скриншот з відео

Це сталося відразу ж після того, як Бонго, який перебуває при владі вже 14 років, оголосили переможцем президентських виборів із результатом у понад 64%. За даними виборчої комісії, головний суперник Бонго, Альберт Ондо Осса, отримав 30,77% голосів.

Загалом Африка пережила більше переворотів, ніж будь-який інший континент. Із 18 переворотів, зареєстрованих у світі починаючи з 2017 року, всі, крім одного – в М'янмі 2021 року, відбулися в Африці.

Військові перевороти стали звичним явищем в окремих регіонах Африки протягом десятиліть після масового здобуття незалежності. Потім настав період відносної стабільності, але зараз континент знову лихоманить.

В африканських країнах були всі умови, типові для держпереворотів, такі як бідність, корупція, а також низькі економічні показники.

Переворот у Габоні стався всього через місяць після того, як військові захопили владу в Нігері. У 2022 році відбулися два перевороти в Буркіна-Фасо, а також невдалі спроби перевороту в Гвінеї-Бісау, Гамбії та острівній державі Сан-Томе і Прінсіпі.

У 2021 році в Африці сталося 6 спроб перевороту, 4 з яких були успішними.

Загалом, за даними дослідників, таких спроб в Африці було вже понад 200, починаючи з 1950-х років. Приблизно половина з них були успішними. Загальна кількість спроб державного перевороту в Африці в період з 1960 по 2000 рік становила в середньому близько чотирьох на рік.


Мапа успішних держпереворотів в Африці / Інфографіка Al Jazeera

Можна вже однозначно стверджувати, що перевороти в Малі, Гвінеї, Буркіна-Фасо, Чаді та Нігері підірвали демократичний прогрес в Африці останніх років.

Водночас африканісти переконують, що переворот в Габоні не схожий на інші. Заколот має чимало внутрішніх причин, серед яких:

  • незадоволення корупцією,
  • бідність і соціальна прірва між елітами та простими громадянами,
  • втома від старих і вічних лідерів,
  • неправильне управління природними багатствами та нераціональне використання ресурсів, які не ведуть до реального розвитку,
  • міжетнічна напруга, боротьба за фінансові потоки та владу.

Ймовірно, це реакція не лише на зламану й недемократичну систему. Люди все частіше дивляться на військових, як на ту інституцію та силу, що може реально змінити ситуацію.

Водночас, як раніше повідомляв 24 Канал, глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Жозеп Боррель наголосив, що міністри оборони вже обговорили ситуацію в Габоні.

Це велика проблема для Європи. Якщо це підтвердиться, то мовиться про черговий військовий переворот, який посилює нестабільність в усьому регіоні. Увесь регіон, починаючи з Центральноафриканської Республіки, потім Малі, Буркіна-Фасо, тепер Нігер і, можливо, Габон, перебуває в дуже складній ситуації. Звісно, міністри повинні глибоко замислитися над тим, що там відбувається і як ми можемо покращити нашу політику щодо цих країн,
– сказав Боррель на зустрічі міністрів оборони країн ЄС в Іспанії.

Зараз стає все очевиднішим той факт, що Франція безсила в цій ситуації та може лише спостерігати за тим, як поступово втрачає вплив на континенті, який довгий час вважала своєю колонією.

Ще донедавна Нігер, як і Габон були надважливими центрами постколоніального впливу Парижу в регіоні. Це сильно б'є й по іміджу Макрона, який позиціює себе як потужного зовнішньополітичного гравця.

Окрім того, Франція може втратити цінного союзника – Алі Бонго, сім'я якого за десятки років правління стала важливою для просування та збереження інтересів у регіоні. Чи будуть заколотники співпрацювати з Макроном та чи відновиться попередня стабільність, яка влаштовувала Париж – наразі сказати доволі складно.