Все, що потрібно знати про акції протесту у Молдові

Журналісти сайту "24" з’ясували, чому опозиціонери з різних течій об’єдналися проти діючої влади Молдови та чим ці протести можуть завершитися для України.

Що відбувається у Кишиневі?

Антиурядові протести, які почалися ще восени. З вересня мітингарі почали масово виступати проти корупції у прозахідній урядовій коаліції, вимагаючи дострокових виборів парламенту та президента. Протестні настрої були спричинені скрутною економічною ситуацією у країні та різким підвищенням цін. Але ключовою претензією до влади стала так звана "крадіжка століття": вивід з трьох банків країни у 2014 році близько мільярда доларів, який стався одразу після формування нової коаліції.

З чого почалася нова хвиля протестів?

Аби вивести країну із затяжної політичної кризи та уникнути дострокових виборів, влада країни узгодила новий склад уряду, який очолив Павло Філіп. Уряд було затверджено буквально за півгодини, без жодного обговорення. За нього проголосувала парламентська більшість, сформована Демократичною партією. Після цього активісти, які протестували проти призначення уряду, увірвалися в будівлю парламенту. Проте поліція не пропустила їх далі холу. Відбулися бійки та сутички. Всього в ході акцій протесту постраждала 31 людина, включаючи 27 співробітників поліції і чотирьох цивільних осіб, при цьому 11 поліцейських були госпіталізовані.

Чим протестувальникам не сподобався новий прем’єр?

Постать Філіпа пов’язують із відомим молдавським бізнесменом і політиком Володимиром Плахотнюком, якого називають найвпливовішим олігархом країни. Останній, як пишуть місцеві журналісти, причетний до крадіжки того самого мільярда, з якого почалися акції протесту у країні. Відтак уряд Філіпа вважають корумпованим представники обох політичних течій.

Хто в опозиції до влади?

Проти діючої влади виступили і проєвропейська, і проросійська опозиція. З одного боку дострокових виборів вимагають соціалісти на чолі з проросійським політиком Ігорем Додоном та політична сила "Наша партія" під керівництвом проросійського Ренато Усатого. З іншого — громадянська платформа "Гідність і Правда", на чолі якої стоїть Андреа Нестасе, і основу якої складають проєвропейські активісти.

Кому вигідне протистояння: Європі чи Росії?

Виходячи із поточної ситуації — Росії. За даними ЗМІ, протест політсили "Гідність та правда" є проєвропейським, але виконання найрадикальніших їхніх вимог може підіграти Росії. Якщо лівим партіям, які із незначним відривом програли на минулих виборах, вдасться домовитися з цією силою і створити більшість, може виникнути проросійський поворот у зовнішній політиці країни. У США і Європі, до речі, усвідомлюють цю перспективу. Тому там заявляють про підтримку існуючої влади попри її очевидні недоліки — вірогідність перемоги проросійських сил внаслідок перевиборів занадто велика.

Чи відчує Україна на собі протести у Молдові?

Найбільш небезпечний наслідок для України — перспектива появи нового конфліктного регіону. У разі якщо ситуація у Молдові за участі Росії буде загострюватися дедалі сильніше, це може спричинити появу нової "гарячої точки", яка захопить також частину Одеської області.

Можливі сценарії розгортання подій

Експерти не вірять у подальшу радикалізацію протесту та силовий розгін, прогнозуючи політичні перемовини та досягнення нового компромісу. Однак ключовою умовою для цього є відсторонення від впливу на владу Плахотнюка, який має великий рівень недовіри в суспільстві. Втім, ще восени експерти робили подібний прогноз, який справдився лише частково. У разі ж, якщо у мітингувальників вийде домогтися перевиборів, більшість у парламенті, скоріше за все, отримають ліві проросійські партії, що загальмує євроінтеграцію країни.