Росія боїться і її можна дотиснути: інтерв'ю з Михайлом Подоляком
Росія загнана в глухий кут на полі бою, а на дипломатичному фронті стала справжнім вигнанцем. З відчаю в Кремлі продовжують продукувати байки, аби тиснути на українську спільноту та світових лідерів, однак їхній план провалився. Світ, як ніколи, об'єднався навколо нашої держави.
Натомість в російських військових та силових структурах хаос – це бачить увесь світ, але йому варто й впевнено та різко рефлексувати на це. Продуманий, впевнений та всесторонній тиск від усіх міжнародних організацій та окремих країн на Росію буде ефективним. Про це і не тільки розповів у ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк.
Перша частина Підписана спільна декларація щодо підтримки України: інтерв'ю з Подоляком про саміт НАТО
Куди поділась ПВК "Вагнера"
"Геній мислі" Путін сказав, що ПВК "Вагнера" не існує, бо немає відповідного закону про приватні військові компанії. Але потім сам же сказав, що витратив на те, що "не існує", 86 мільярдів рублів.
Це одна історія. А тут речник Пентагону каже, що наразі ПВК "Вагнер" не бере участь у бойових діях, а всю зброю, яку вони мали (а саме 2,5 тонн боєприпасів, 20 тисяч стрілецької зброї, 2 тисячі одиниць військової техніки), передали російській армії назад.
Тепер так званий "Вагнер-центр", який раніше займався вербуванням особового складу цієї ПВК, переформатовано в додатковий центр для спецпризначенців. Менше з тим, чи не здається вам, що за якийсь час Пригожина можуть запросити виступити в ООН, з проханням розповісти, як їх переслідують.
Мене завжди дивує, коли через певний час хтось говорить про очевидні речі під виглядом фундаментального аналізу. Це говорить про недостатність розуміння темпу цієї війни в цілому й політичних процесів на теренах України та Росії.
Ви абсолютно праві, це елементарні речі. "Вагнера" дійсно не існує, що б там не казали. Так, ще є залишки "Вагнера". Тому що "Вагнер" розбивають, розбивають від страху, вони з ними не хочуть мати справу.
А на фоні того ж Попова взагалі розуміють, що є величезна проблема з російськими мілітарними чи парамілітарними структурами, які так чи інакше мали стосунок до міністерства оборони. Тому що міністерство оборони їх не контролює.
Що відбувається з "Вагнером"? Ми про це говорили і два тижні тому.
- Перша частина переходить на роботу, включно з рекрутинговими центрами, в міноборони. Вони братимуть участь далі у війні, але будуть розосереджені по різних частинах тощо.
- Друга складова – найбільш людиноненависницька перейде на роботу в росгвардію, до речі туди передають важку зброю. На базі росгвардії якраз і створять загони підтримки путінської вертикалі, якщо почнуться певні неконтрольовані силові процеси в Росії. Так, це ілюзія, тому що росгвардія розбіжиться відразу, навіть якщо там буде тисяча чи дві тисячі інструкторів “Вагнера”. Але між тим найбільш неадекватні з “Вагнера” переходитимуть саме в росгвардію. І це вже процес.
- Маленька частина залишиться в Білорусі, тому що Лукашенко отримав начебто подарунок – пару сотень вагнерівців-інструкторів, які будуть навчати його спецназ що треба робити і як треба кувалдою розбивати голову своїм опонентам під час масових заворушень. Це в Білорусі буде робити частково “Вагнер”.
- Четверта складова, яка могла бути, залишитися і мати певну роботу, і той же Пригожин міг бути там, і той же Уткін міг там залишитися – це африканські активи, але ми з вами бачимо, що відбувається сьогодні на Близькому Сході і в Центральноафриканській республіці із “Вагнером”. Вони там також йдуть під обшуки, під затримання, в Лівії, в Сирії, в ЦАРі тощо.
Тому, мені здається, що навіть там “Вагнер” не залишить активи, тобто контроль над тими чи іншими корисними копалинами, я так делікатно скажу, і урядами низки африканських країн. Замість цього там будуть знову ж таки ті загони, які будуть на базі росгвардії.
Чому? Тому що сьогодні суб'єкт Путін, на мій погляд, абсолютно точно не довіряє головному управлінню генштабу – ГРУ, якщо говорити попередніми абревіатурами. І не зовсім довіряє ФСБ, і низці спеціалістів, які точно в цій дивній історії про заворушення зайняли таку собі опосередковану позицію: "Чи то підтримуємо "Вагнер", чи не підтримуємо".
Ви ж бачите, що відбувається з низкою генералів, включно з Суровікіним, вони як зникли, так і зникли. Зрозуміло, що вони не мають впливу на оперативно-тактичні рішення, які ухвалюються безпосередньо в зоні проведення так званої "СВО". І водночас вони перебувають в невстановлених місцях. Я думаю, дають покази щодо того, що це було таке.
Читайте ПВК "Вагнера" не існує, – Путін вперше розповів про начебто зустріч із заколотниками у Кремлі
Але це все говорить про ключову складову – все, що стосується "Вагнера" сьогодні і вчора, і під час невдалого заколоту, говорить про те, що ерозія силової вертикалі, ерозія силових відносин і міжвідомчих відносин в Росії набирає обертів. І це процес гниття, який точно призведе до потужного внутрішнього заколоту, реального, реалістичного.
Це не буде такий демонстративний маніфестний марш. Але це буде означати наступне – низка тактичних поразок Росії вздовж лінії фронту і всі ці хвороби, які вже бурхливо розвиваються у внутрішньому політичному організмі Росії, проявлять себе внутрішніми бойовими діями.
Тепер з університету спецназу планують вступати до ПВК "Вагнера". В який, певно, будуть вступну кампанію проводити під пісні "Бутирки", адже який ще їм пасує гімн. Але мені це все нагадує таке стояче болото: десь Кадиров пішов у відпустку, невідомо де подівся Пригожин, Суровікіна не показують, Шойгу виходить читає замість Конашенкова статистику. В мене таке відчуття, що це все нагадує тишу перед бурею.
Ви абсолютно маєте рацію. Я просто вважаю, якщо ми повернемося зараз до саміту НАТО. Єдине, чого там не вистачало, на мій погляд, це чітких фіксацій теперішнього статусу Росії. Таких образливих фіксації, тому що це були б такі дріжджі, які додали б якраз швидкості цим бурхливим процесам у внутрішньому організмі, чи "ЖКТ", кишківнику, як можна сказати, Росії.
І це дійсно так. Це все сьогодні має вигляд як ніби напередодні чогось. Просто не всі ще відчувають цей момент.
Цікаво У Путіна великі проблеми: диктатор дав зрозуміти, що рішення НАТО були правильними
От ми згадували про речника Пентагону. Мені здається, що вони не до кінця відчувають історичність моменту і подій, які відбуваються в Росії. І що треба менше робити таких обережних заяв. Тому що це трошки навпаки стабілізує цей стан. Типу вони не бачать того, не готові це сказати цього. Ну все зрозуміло – Росія йде вниз, обов’язково до внутрішньої трагедії. Давайте просто це пришвидшимо.
Чому я завжди говорю пришвидшити? Це якраз людинолюбна стратегія України, попри все. Що швидше в Росії почнеться цей процес внутрішнього бунту, тим менше інших, нормальних людей постраждають.
Я маю на увазі не в Росії. Тому що все, що буде проходити в Росії нам з вами байдуже. Головне, щоб був кордон, масштабний, величезний. Хай вони там роблять все, що завгодно. Але що швидше це почнеться, тим менше інших країн будуть в цей процес так чи інакше затягнуті.
І менше буде цієї гнилої проросійськості, яку ми з вами періодично бачимо в різних країнах. Люди приїжджають, 20 років тому втікають з Росії, живуть в Німеччині, а сьогодні виходять і говорять: “А чому вам не подобається, що Путін вирізає українців?”.
Ви розумієте абсурдність цього? І цих процесів буде набагато менше, тому що ці люди зрозуміють, навіть ці люди, будучи росіянами, вони навіть розуміють, що або ти дотримуєшся певних цінностей, або ти дотримуєшся певних правил, або тебе там не буде. Або тебе депортують в єдину систему головних управлінь таборів – ГУЛАГ так званий.
І це головне. Головне, щоб перестали говорити такі дивні заяви, мовляв, вони там щось бачать, не бачать: "Знаєте "Вагнер", дивимося як "Вагнер" виходить, "Вагнер" іде колоною з білоруськими автобусами у напрямку Білорусі”.
Це дивно, це якісь інфантильні заяви, які не дають розуміння людям, що дійсно світ змінився, що світ абсолютно точно аналітично ставиться до Росії, інакше ставиться до процесів, які там проходять, з більшою готовністю на це все реагувати, менше боїться Росії тощо.
Але навіщо говорити ці інфантильні фрази, які вказують, що світ продовжує боятись Росії? Щоб що? Щоб замотивувати Росію далі вбивати і спробувати десь проатакувати інші країни, типу "умірать, так всьо умірай сразу".
Навіщо це робити? Пані Катю, ви ставите це питання, ви можете відповісти, навіщо люди періодично демонструють свою не обізнаність – перше, друге – страх, і третє – нерозуміння, як на слова сьогодні реагують відповідні соціальні групи зокрема в Росії? Чому після 17 місяців війни і трансформації, цього не проходить?
Світ має більш впевнено і різко ставитися до Росії
Бачте, пане Михайле, не всі так швидко готові змінюватися і підлаштовуватися під реалії. Ми теж не готові були до того, але в нас не було іншого варіанту, тому що війна на нашій землі, а вони все намагаються одягнути білий халат і заявити, що вони ні до чого. В мене таке враження, що вони кожного ранку прокидаються і думають, що можливо це був сон і цього всього немає.
Це точно сон, але сон реалістичний. Знаєте "Кошмар на вулиці В’язів" Веса Крейвена? От все саме так і відбувається. Якщо ти не хочеш брати щось до відповідальності своєї, це ж не означає, що вона до тебе не прийде і не завдасть тобі шкоди.
От ми сьогодні говоримо постійно про одне й те саме. Маю на увазі не інтерв’ю, а взагалі.
Робіть правильні висновки, змініть аналітичність як таку, прийдіть до висновку фундаментального.
Перше – не можна дозволяти будь-якій країні порушувати глобальний світопорядок, тобто ламати правила, конвенції тощо.
Друге – вам пощастило, я навіть не розумію, як так сталось, вам пощастило, що є Україна, яка хоче логістично це робити. Не просто якісь заяви, а логістично, включно з полем бою, масштабним, великим робить те, що мало б робити глобальне демократичне суспільство в цілому.
Третя складова – не робить заяв. Вже очевидно, ці заяви можна було робити вчора, до війни й так далі. Й казати: "Дивіться, Патрушев така розумна людина. Ми зараз з ним поспілкуємося по закритих каналах і там буде". А після цього там виходить Наришкін й говорить: "Ми там вчора поговорили з директором ЦРУ, обговорили майбутнє України".
Хто ти такий Наришкін, щоб говорити про майбутнє України? Ти про своє майбутнє поговори. Поговори про костюми, які візьмеш й відповідально будеш носити в залі судового засідання в Гаазі. Ти будеш говорити про Україну сьогодні?
До теми Роль західної зброї у війні та що буде з зерновою угодою: Путін видав нову порцію маразмів
Ви знаєте і немає спростування цього. Навпаки робиться вигляд, що дійсно Наришкін має певні впливи. Дивіться, це директор СВР ("Служба внешней разведки") російського, який говорить постійно про “бойових” комах й біолабораторії.
Ми ж не говоримо, що це нонсенс, що це абсолютно відсутній персонаж. Персонаж відсутній. І це погано. А треба було б це вже робити. Не давати можливість людям такого типу як Наришкін отримувати ту чи іншу легітимність завдяки тому, що не спростовують дикі заяви.
Чому я кажу, що дикі заяви? Тому що, якщо ти дійсно голова розвідки, наприклад, й в тебе є певні комунікації, то ти не будеш про ці комунікації говорити публічно. Чому? Ти ж голова розвідки. Це ж професія, це компетенція. А якщо ти виходиш і ниєш як це робить завжди Наришкін, це говорить, що ти боїшся.
Наші партнери мають усвідомити, що Росія боїться й що Росію можна дотиснути. І що дотиснути можна не бюрократичністю, а саме відповідними рішеннями. Які рішення відповідні? Чотири.
- Зброя, ми з вами розуміємо. Зброя для країни, яка готова логістично закінчити еру існування "другої армії" світу.
- Друга складова – менше можливостей інформаційних для Росії. Тобто не треба виходити й говорити інфантильні речі, які дають можливість Росії зачіплюватися й вибудовувати свої інформаційні компанії.
- Третя складова – абсолютно чіткі юридичні терміни щодо Росії, адже це буде суттєво пришвидшувати внутрішню трансформацію Росії.
- І нарешті четверте – ключове. Прийміть історичність моменту й прийміть те, що Росія більше не є країною, яка далі існуватиме.
Ну все. Зробіть ці речі й тоді буде більш менш зрозуміло. Так, ми з вами розумітимемо, що не вистачає, певно, обсягу снарядів. Й тут Байден, на мій погляд, ухвалює абсолютно круте рішення про передачу Україні касетних боєприпасів. І говорить абсолютно відверто про це. Так, ми розуміємо про дефіцити й ми даємо Україні… І це говорить абсолютно про те, що пан Байден чітко свідомий й робить правильний крок, символічний крок. Чітко який розставляє акценти.
Так й інші кроки можна паралельно з цим робити? І щодо ATACMS, й щодо відповідних заяв, і щодо мінімізації будь-яких контактів з людьми типу Наришкіна й нарешті можна сказати хто такий Наришкін з точки міжнародного наркотрафіку тощо. Можна про це казати, а не про бойових комах завжди з ним спілкуватися.
Навіщо Україна легалізувала медичний канабіс
Пане Михайле про наркотрафік. Тому що після таких заяв я відчуваю, що сьогодні весь ефір пропагандистських каналів буде присвячений саме цьому. А саме, тому що Крим після деокупації "засіють" канабісом. Сказала Таміла Ташева. Ви ж розумієте що це сьогодні буде топтема на всіх телеканалах на Росії.
Зараз перейдемо до канабісу.
Ні, щодо наркотрафіку чи конкретно Наришкіна – це ж не моя компетенція. Я не про це. Можна казати про відповідність тієї чи іншої людини в Росії й дотичність до того чи іншого кримінального злочину. А не говорити про те, що це якась видатна особа, яка має право щось там публічно говорити. Я про це тільки.
Щодо наркотрафіку, безумовно, було б бажано послухати, що Росія робить з погляду глобального наркотрафіку. Вона у цьому абсолютно чітко бере безпосередню участь.
Щодо канабісу це нонсенс. Я маю на увазі, нонсенс слухати Росію, адже ми маємо конкретну синхронізацію намірів України з намірами найбільш просунутих у цьому плані. У плані гуманістичності як такої західних країн, включно зі Сполученими Штатами, Євросоюзом тощо.
Ми ж трішки про інше говоримо, правильно? Ми ж не говоримо про канабіс в комерційних цілях, як це робить Росія з іншими видами наркотиків. Ми ж говоримо про канабіс, як конкретний медичний інструмент для того, щоб завадити неймовірному болю, від якого потерпають певні соціальні категорії, які мають не тільки онкологію, а й інші тяжкі хронічні захворювання.
Мене тут більше Крим і деокупація цікавить. Тому що сьогодні зранку стояло 200 автомобілів на незаконній забудові, яку вони називають Керчинським мостом. Й зараз, як каже наша розвідка, вони намагаються максимально приховувати перевезення зброї, боєприпасів і всього іншого й роблять це пів виглядом нібито транспорту місцевих мешканців.
Так, розуміючи, що ми не будемо бити по цивільних, а вони можуть все це приховати "красиво". Плани на наш український Крим й деокупацію. Коли ми вже зможемо там вирощувати український канабіс для ліків?
Вирощувати канабіс – класна ідея, стартапчик для Криму.
Детальніше Після легалізації: Україна планує вирощувати канабіс у Криму
По-перше, нас має не обходити все, що говорять росіяни про Крим. Вони до Криму не мають ніякого стосунку, крім окупації. Юридично вони є окупантами незалежно від того це військові чи цивільні, але це окупанти з відповідними юридичними статусами. Й нам байдуже, що вони там говорять, і це їх не обходить. Все, що робить Україна на своїх територіях – має обходити тільки Україну, наших партнерів тощо. Росія до чого тут.
Друга складова. Ну ми ж з вами розуміємо. Я розумію, що періодично виникають різні концепції. Якщо Крим не український – війна не закінчилася. Ну й все, крапка. Вона буде в іншому вигляді. Вона буде поступово ескалюватись знову ж таки й ми будемо постійно мати проблеми з країною, яка буде сірою зоною.
Україна буде просто знищена. Крим не український – України немає. Крим український – Росії немає. Все ж очевидно. Я маю на увазі, Росію принаймні в такому політичному вигляді як сьогодні.
Це настільки очевидно, що достатньо дивно, що періодично виникають сьогодні теми, що може бути рішення якесь інше. Так, може рішення бути інше. Добровільно вони всі звідти пішли. Про це президент, до речі, сказав. Абсолютно чітко сказав: "Дивіться хочете переговори? Так, будь ласка, вийшли з Криму й будуть переговори. Можете переговори вести про те, скільки вам треба годин дати для того, аби вийшли з Криму без військової кампанії. Ви готові на це?".
Ми ж з вами свідомі, що Росія не готова до цього. Тобто Росія у будь-якому випадку буде очікувати відповідних військових дій у Криму для того, аби звідти так само, від'ємно, швидко відступити.
Третя складова. Ви абсолютно праві. Росія сьогодні використовує цивільне населення винятково для того, аби убезпечити ті чи інші інфраструктурні об'єкти. Бази військові, логістичний військовий об'єкт під назвою Керчинський міст тощо.
Росія просто цивільне населення буде тримати довго для того, щоб ми не завдавали ударів по військових об'єктах у Криму. Вони й бази туристичні там так роблять, щоб були поруч системи ППО. Це ж Росія.
Ви ж пам'ятаєте "легендарний" вислів Путіна: "Ми там жінок й дітей поставимо в перший ряд, а за ними будемо стояти ми з автоматами". Оце ж і є сутність російських щурів. Вони саме так виглядають. Вони завжди використовують цивільне населення.
А цивільне населення Росії настільки "розумне", що воно готове виконувати роль маскіраторів військових об'єктів. Готове, не підписуючи навіть контракти, брати на себе функцію беззбройного захисту військових об'єктів. Так виглядає сучасна Росія. Тому, безумовно, вони це будуть використовувати.
Й нарешті четверте – головне. Все, що стосується півострова Крим й все, що говорить пані Ташева – абсолютно чітко. Вони сьогодні й пані Верещук, й пані Ташева опікують тим, щоб вже готувати програми деокупації з погляду реінтеграції цих територій. Яка має бути влада, інфраструктура влади, які мають бути засадничі й принципові правила поведінки, що буде робити з цивільним окупантом, як будемо повертати нерухомість, що будемо робити з нерухомістю, яка незаконно побудованою росіянами тощо.
Це все обговорюється на різних рівнях. Президент в цьому процесі активно приймає учать. Тому що треба готуватися.
Ви знаєте просто є складова війни. Це дуже важливо й от це, що сьогодні по лінії фронту відбувається це накопичування результату йде. Тобто знищення, поступове просування вперед тощо.
Друга складова – це інформаційне накопичення. Те, що ви робите – багато даєте інформації, яка наразі домінує. На мій погляд, Україна домінує разом з партнерами у глобальному інформаційному просторі щодо того, як ця війна має закінчитися й це знову ж таки має накопичувальний ефект.
Третя складова – є великі інфраструктурні проєкти, якими опікуються ті чи інші галузеві міністри, які вже готують програми щодо реінтеграції територій включно з Донбасом, Кримом і так далі. Мається на увазі юридична реінтеграція – права нерухомості, фізична реінтеграція – правила, які мають бути щодо українськості, роботи з колаборантами.
Зверніть увагу "Масштаби втрат колосальні": на Запоріжжі гинуть мобілізовані кримчани
Не всі колаборанти, як правило, розумні люди. Вони роблять вибір, який є максимально негативним. Як ви ставитеся до людини, яка завжди робить максимально негативний вибір в житті? Як до нерозумної людини, інфантильної. Не всі колаборанти розуміють, що час йти до Чукотки, Чіти і так далі. Дехто залишається в Криму. Що з ними робити – треба продумати.
Стан Міхеіла Саакашвілі
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що до Міхеіла Саакашвілі вдалося допустити фахівців і медичних працівників, які займатимуться його здоров'ям. Як вдалося цього досягти?
Давайте почекаємо – це важкий процес, щоб не нашкодити. Достатньо складно розмовляти з сьогоднішнім грузинським урядом з низки причин. Одна з них – суттєві впливи Росії на процеси. Але між тим вдається.
Давайте дочекаємося певних результатів, як розвиватимуться події. Можливо, можна буде знайти вирішення. Переговори, де прямо чи опосередковано присутня Росія достатньо складні. Але дочекаємося результатів і детально все проговоримо.
Головне – не про переговори треба говорити, а про майбутнє Саакашвілі. Чи зможе він все ж таки отримати лікування не в пенітенціарній системі Грузії, а за межами. Не обов'язково в Україні, в будь-якій країні Європи з урахуванням гуманістичного моменту і переговорних процесів, які зараз відбувається.
Вкиди російської пропаганди
Люди починають питати про втрати на фронті. Президент час від часу озвучує цифри.
На мій погляд, про війну сьогодні достатньо об'єктивно говорить Головнокомандувач Валерій Залужний, керівники напрямків, зокрема Олександр Сирський, об'ємно і регулярно про це говорить заступниця Міністра оборони Ганна Маляр. Тобто інформація є, що відбувається з оперативної точки зору на тому чи іншому напрямку. Тут все об'єктивно.
Щодо безпосередньо загальної кількості втрат в рамках наступ операцій – це рішення Ставки чи треба щось оприлюднити, чи ні. Тоді хтось з представників це робитиме.
Моя особиста позиція, я думаю, що треба обережно ставитися до певної інформації сьогодні. Бо вона під час війни має певні психологічні впливи. У будь-якому випадку гіпертрофовано і масштабовано використається Росією. Буде спроба психологічно тиснути. Це війна і зрозуміло, що є втрати.
Росія використовуватиме це як психологічний тиск. Мовляв, змушуйте уряд, щоб він погодився віддати клаптик того ж Донбасу, але не втратити життя людей. Ми все це розуміємо. Давайте обережно ставитися до цієї інформації. Будуть відповідні рішення – оприлюднять.
Все, що стосується війни, втрат, прізвищ героїв після війни треба скрупульозно проговорити. Як би не було складно. Сьогодні маємо виграти війну. Маємо робити винятково в межах того, як це бачать військові, Генштаб, Ставка.
Зараз набігають боти зі зрадофільськими історіями. Я розумію, що це їхня тактика у інформаційній війні. Що стосується інших тактик загалом – можемо передбачити їх наперед? Що росіяни робитимуть далі?
Є 4 складові і росіяни будуть їх продовжувати.
- Перша – невдалі наступальні операції, які не дозволяють швидко деокупувати території, тому війна затягнеться на роки і буде багато жертв. Це ключовий примітивний наратив, який вони будуть просувати і роблять вже.
- Друга – "вас не люблять вже ваші партнери, змушені вас підтримувати, але в них йдуть постійні політичні перевибори, консультації, конфлікти і тому партнери поступово зменшуватимуть свою підтримку і поступово ви залишитеся один на один з Росією".
- Третя – Росія проходить через переоснащення ВПК, сотні тисяч кораблів вводять у експлуатацію, передають флотам, вводять літаки, набудували сотні "Калібрів". Тобто вони просуватимуть, що російський військово-промисловий комплекс перебудувався і масштабно готується до наступних етапів, які почнуться восени чи взимку. Ми маємо зрозуміти, що це буде ключовий наратив.
- Четверта – Україна повністю корумпована, в Україні хтось мародерствує на війні (не без цього), на жаль, тут є певні елементи. Бо якщо ти хочеш впливати на щось, треба, щоб була якась першочергова правдивість. Росія робить це достатньо вульгарно і виглядає це нікчемно. Вони казатимуть, що тут уряд зацікавлений, щоб війна тяглася роками, бо вони на ній "заробляють". Це примітивна теза, яка була з першого дня, але періодично вони роблять її ключовою.
Плюс спроби примітивної дискредитації – руйнування ГУРу, знищення певних командирів і так далі.
Дивіться також "Зомбаж" всередині Росії: коли "міністерство пропаганди" припинить свою роботу
Все передбачено. Зрозуміло, що Росія буде робити. Ба більше зрозуміло, що ми маємо різні етапи війни, різні психологічні стани суспільства, десь депресивне може бути. Ми періодично маємо жорсткі дискусії серед партнерів – треба касетний боєприпас чи ні.
Моя позиція проста – треба дійти до фіналу цієї війни. Треба щоденно прокидаючись розуміти, що вчорашньо дня не було. Що сьогодні треба робити те ж саме у повному обсязі. Всі ті ж наративи просувати, проводити роз'яснення, десятки зустрічей. Пояснювати одне й те саме. Це важливо.
Ми маємо до кінця війни вести ось цей обсяг. І не реагувати особисто на спроби розхитати особистості, коли якісь "компроматики". У нас ключова ціль – маємо довести війну до справедливого фіналу, виграти її. Після цього можемо сказати, що ми негативні персонажі, знищуйте нас. Але це вже не буде важливо, бо війна виграна Україною.
Спокійно робимо свою справу, розвінчуємо міфи. До речі, у вас на каналі ви шикарно робите розвінчування міфів. Даєте сарказм і іронію – це правильно. Все, що в Росії – вони самі себе залякають настільки, що боятимуться заходити у крадені туалети.