Live
Переглядів: Час читання:2 хв

Мав 4 дітей, але став на захист України: у Чернігові попрощались зі ще одним загиблим захисником

Джерело: Суспільне Чернігів

Прощання з військовим В'ячеславом Анопрієнком

Прощання з військовим В'ячеславом Анопрієнком / Колаж 24 Каналу

У боях за Україну на Донеччині загинув 43-річний захисник В'ячеслав Анопрієнко. Попрощались з героєм у його рідному Чернігові. Він мав жінку, а також був батьком чотирьох дітей.

Хотів піти у лави Збройних Сил Анопрієнко ще у перші дні широкомасштабної війни, однак став бійцем-добровольцем у 88-му батальйоні морської піхоти лише в березні 2023 року. Дружину він запевняв, що відправитись на фронт – це його обов'язок, адже "хлопцям потрібна допомога, ротація".

 
Adv

популярні відео

Дивіться також "Людина живе, доки живе пам'ять про неї": спогади друзів у роковини загибелі Павла "Історика"

"Одного вечора не подзвонив"

Власне, звати жінку загиблого героя – Наталія. Журналістам вона розповіла, що на війну уже був пішов молодший брат її чоловіка, окрім того, у військкоматі спершу не хотіли брати В'ячеслава на службу, оскільки він був багатодітним батьком.

Як тільки почалася війна, він пішов до військкомату. Його не взяли, сказали: "В тебе четверо дітей, ми таких не беремо"– пригадала вдова.

Реклама

Також вона сказала, що останньою краплею для її чоловіка стали кадри, на яких водно розстріл загарбниками українського воїна Олександра Мацієвського, що в останні хвилини свого життя встиг промовити: "Слава Україні!"

Прокидаємося одного ранку, я складаю їжу, сама йду на роботу і Слава теж. Сідаємо в маршрутку, їдемо. Рюкзак він бере на плечі, я їду далі, а він виходить на військкоматі. Ось так і пішов– констатувала дружина.

Від моменту потрапляння на передову В'ячеслав був постійно з дружиною на зв'язку. Востаннє Наталія говорила з чоловіком вранці 13 червня, а уже ввечері вона не отримала від нього звістки.

Прощання зі загиблим захисником В'ячеслав Анопрієнком: сюжет Суспільного

Згадаємо наостанок, що 24 Канал не так давно писав про воїнів-батьків, які разом зі своїми дітьми пожертвували життями за те, аби наша держава була вільною від окупантів.

Зрештою не має бути сумнівів у тому, що їхня жертва – не даремна. Рано чи пізно, але ні сліду від загарбників не буде на нашій святій українській землі.

Повʼязані теми:

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv