На Майдані 18 лютого 2014 року Вікторія Романчук зазнала поранень. Під час штурму, коли БТР міліції намагався протаранити барикади на Хрещатику, дівчина вибігла з Будинку профспілок.
Читайте також: Розстріли на Майдані: з’явилося відео з Порошенком біля поранених активістів
Вікторія шукала свого друга, коли біля її ніг вибухнула граната.
Я слідкувала, дивилася, де наші хлопці. Шукала поглядом Сашка і в той момент, коли я все ж таки його знайшла, мені під ноги впала світло-шумова граната. Одразу контузія, я втратила свідомість,
– пригадала учасниця Революції гідності.
Майдан і поранення надихнули Вікторію на творчість. "Сторожа" – це її перша мистецька робота на тему Майдану. У п'яту річницю тих жахливих подій вона представила її вже у відбудованому Будинку профспілок.
Вікторія Романчук
Олександр Гуч, якого шукала дівчина, залишився на Майдані разом з іншими активістами. Хлопець вистояв штурм, протримався цілий день 19 лютого, і наступного дня разом зі своєю сотнею пішов у наступ вулицею Інститутською, знаючи, що там стріляють вже бойовими.
Щитами закриті, тут шолом, тут щит, тільки очі виглядають. Чути вже, як стріляють, по тобі прицілюються, іскри вже коло тебе від куль,
– розповів активіст Олександр Гуч.
Після лікування в Ізраїлі хлопець повернувся до села Дерно на Волині, де очолив місцеву громаду. Тепер намагається показати своїм прикладом, що потрібно діяти, а не тільки критикувати владу. Адже лише тоді можна досягнути результату.
Події на Майдані
За три дні протистояння, з 18 по 20 лютого, на Майдані загинуло 106 чоловік. Розслідування злочинів під час Революції гідності нова влада назвала "справою честі", але результатів і досі немає, а винним визнали хіба Януковича.
По-перше, він не був даремним, бо в країні почалися реальні зміни. По-друге, треба управляти очікуваннями: які зміни можуть бути швидко, за п'ять років, а які є справою кількох поколінь,
– запевнив співзасновник Громадянської платформи "Нова країна" Валерій Пекар.
"Щоб не розчаровуватися після революції, треба мати політичну організацію, яка стане частиною влади, частиною управління цими змінами", – додав він.
Через п'ять років не всі вимоги активістів Майдану виконані, результати реформ також не виправдали їхніх сподівань. Проте політичний аналітик Валерій Пекар вважає, що Майдан був незворотнім, а головні результати – ще попереду.
Що відомо про події на Майдані 18-20 лютого 2014 року?Вранці 18 лютого протестувальники вирушили до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України щодо обмеження повноважень президента. Проте за вказівкою голови парламенту Рибака канцелярія відмовлялась реєструвати цей документ. Це викликало обурення протестувальників і призвело до зіткнень з силовиками.
Спроба протестувальників боронити барикади по вулиці Інститутській і Грушевського у Києві виявились не ефективними. Протягом дня силовики захопили всі барикади на цих вулицях та відтіснили протестувальників до Майдану Незалежності. Там, попри штурм силовиків із застосуванням БТР, світло-шумових гранат і помпових рушниць, протестувальники змогли утримати снігову барикаду на Хрещатику (зі сторони Європейської площі). Для захисту барикад від навали силовиків, мітингувальники застосовували биту бруківку і коктейлі молотова.
Критичною була ніч з 18 на 19 лютого. Тоді силовикам вдалося захопити барикаду на Хрещатику, підпалити барикаду по вулиці Інститутській, табір протестувальників і Будинок профспілок. Єдиним бар'єром між силовиками і протестувальниками, яких витіснили до сцени на Майдані, став вогонь, який протестувальники підтримували усіма підручними засобами, а силовики гасили водометами.