Ветерани війни (учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни) користуються безплатним проїздом в усіх видах міського пасажирського транспорту (зокрема, в маршрутках і автобусах), маршрутками в сільській місцевості, автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньообласних та міжобласних, незалежно від відстані та місця проживання. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Під час воєнного стану пільговий проїзд міжобласними маршрутами ускладнено, оскільки автовокзали та автостанції майже не працюють. З власного досвіду скажу: каси, що там діють, іноді надають часткову знижку на платні квитки. Тому їх виносимо за дужки цієї колонки.
Розберемося з іншими видами перевезень. Насамперед з тим, хто їх організовує.
Що необхідно для забезпечення безоплатного проїзду?
Пасажирські перевезення у містах організовують уповноважені підрозділи виконкомів міських рад – департаменти (управління, відділи) транспорту. Вони укладають угоди з перевізниками, де окремим пунктом завжди зазначається обов'язок останніх безперешкодно перевозити пільгові категорії населення.
Пасажирські перевезення у сільській місцевості, приміські/міжміські організовують уповноважені підрозділи обласних державних адміністрацій. Вони укладають аналогічні угоди з перевізниками. Для пільгового проїзду ветерану потрібно пред'явити водію посвідчення встановленого зразка – паперове або з "Дії", вони мають однакову юридичну силу.
Як діяти у разі відмови?
Якщо водій відмовляє, то головне правило – не скандалимо та не застосовуємо силу. Натомість – фіксуємо (фотографуємо) маршрутку, її номерний знак, номер (назву) маршруту, час і місце події. Далі складаємо скаргу та подаємо за належністю – до міської ради чи до обласної державної адміністрації.
Окрім обласної державної адміністрації, скаргу можна також подавати до Укртрансбезпеки (Державна служба України з безпеки на транспорті).
Головне — пам'ятати: чиновники будуть реагувати на офіційні скарги ветерана й зобов'язані це робити, на їхній підставі вони будуть перевіряти перевізника та притягати його до відповідальності.
Перевізники часто нахабніють, бо знають — вкрай рідко хтось пише на них скарги до органів контролю. Здебільшого пишуть гнівні пости у соцмережах. Але до фінансового покарання перевізників призводять не пости у соцмережах, а лише офіційно подані письмові скарги. Особистий досвід автора як ветерана війни свідчить – скарга на дії приміського перевізника (відмовив у пільговому проїзді) призвела до перевірки та штрафу.
Упродовж 30 календарних днів ветерану має надійти відповідь на скаргу. І питання буде вирішене відповідно до закону.