Про механізми впливу ворога на інфопростір розповідає старший аналітик УЦБС Антон Земляний. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Масштабування інцидентів

Найчастіше ворог спеціально поєднує реальні події з чутками, маніпуляціями та поширює тези поза контекстом. Для поширення такого контенту російські інформаційні ресурси найбільше використовують Facebook, Telegram, TikTok та YouTube, залучаючи ботоферми та штучний інтелект.

Російська пропаганда намагається замаскувати власні повідомлення під нібито особистий досвід, незалежну аналітику чи юридичні консультації, аби вони сприймалися переконливіше. У таких умовах дефіцит оперативних офіційних пояснень з боку держави створює ризик закріплення деструктивних тез у сприйнятті громадян.

Прикладом експлуатації трагічних подій стали вибухи на військовому об'єкті у Вишневому. Після цього у соціальних мережах масово поширювалися дезінформаційні твердження про нібито уран у боєприпасах, що супроводжувалися звинуваченням влади у приховуванні правди. У такий спосіб Росія намагається перекласти відповідальність на Україну щодо наслідків власної агресії та розхитати суспільну стійкість.

Якими темами найчастіше маніпулює Росія та як цьому запобігти?

Емоційний маніпулятивний контент та фейки привертають більше уваги. На це і спирається російська пропаганда. Показово, що ворог використовує реальні конфліктні ситуації та інциденти для просування вигідних тез, зокрема для зриву мобілізації.

До прикладу, повідомлення про реальне вбивство військовослужбовця ТЦК у Львові отримало значно менше залучення аудиторії порівняно з фейком про нібито тіло мобілізованого, викинуте з автомобіля ТЦК.

Таким чином, мобілізація подається як загроза громадянину. Рекрутинг позиціонується як недієвий процес долучення до війська. Водночас самовільне залишення військової служби героїзується та виправдовується як раціональний спосіб самозбереження.

Використовуючи це, Росія системно прагне підірвати довіру до державних інституцій та послабити здатність України до тривалого опору. У такий спосіб може формуватися суспільний тиск на військово-політичне керівництво щодо обмеження оборонних дій, а також заклики до поступок Росії під виглядом "миру на будь-яких умовах".

Для ефективної протидії російським впливам необхідно критично оцінювати контент, що викликає сильні емоції, та спиратися на офіційні роз'яснення. Також проактивна державна комунікація позбавляє Росію можливості маніпулювати чутливими темами та експлуатувати кризові інциденти, перш ніж ворог вигадає черговий фейк.