Live
Переглядів: Час читання:5 хв

Донбас в обмін на НАТО: чого вимагають Трамп із Путіним і як це змінить Європу?

Автор колонки Ірина Узлова

Журналістка та ведуча 24 Каналу

Дональд Трамп настільки "майстерно" береться вести переговори, що апетити Володимира Путіна від цього лише стрімко зростають. Дипломатичний процес, який нам намагаються продати з-за океану, насправді дорівнює абсолютному нулю. Що більше Вашингтон демонструє готовність заглядати в очі кремлівському диктатору, то нахабнішими стають ультиматуми Москви.

За свіжими зливами у виданні Bild, Путіну вже замало просто забрати наш Донбас. Кремль вимагає повної демілітаризації України, капітуляції та відкочування НАТО на кордони 1997 року, а краще взагалі – до "времьон печенєгов", вичистивши Альянс із Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

 
Adv

популярні відео

Це абсурд, який не має нічого спільного з реальністю. Проте виникає логічне запитання: звідки у воєнного злочинця взялася така впевненість і до чого тут незграбні спроби нової американської команди зіграти у "велику геополітику"?

Куфайки, посікунчики та "дипломатичний" цирк

Я ніколи не сумнівалася у фаховості специфічних перемовників Трампа на кшталт Стіва Віткоффа чи Джареда Кушнера. Ну, принаймні в тому, що в них є рот і голова, якими вони успішно їдять. А ще вони вміють слухняно вдягати даровані Путіним куфайки з написами, наминати "посікунчики" й удавати, що вершити долі світу – це те саме, що провертати корупційні оборудки в бізнесі. Мабуть, у Сполучених Штатах зовсім скрутно з верхнім одягом, якщо американські емісари так радіють кремлівським подачкам.

Реклама

Ось вони так доїздилися і так "напереговорювалися", що отримали абсолютно відірваний від реальності перелік забаганок агресора.

Путін прагне не просто зафіксувати окупацію українських територій. Він марить повною ліквідацією нашої обороноздатності та відкиданням Північноатлантичного альянсу на чверть століття назад. Схема "Донбас в обмін на обіцянку не вступати в НАТО" трансформувалася в безсоромну вимогу повної капітуляції Заходу.

Але якщо в оточенні Трампа хтось ще тішить себе ілюзіями щодо "швидкої угоди", то сусіди Росії по карті все зрозуміли миттєво. Коли Кремль заїкнувся про відхід Альянсу з Фінляндії, міністр оборони цієї країни Антті Хяккянен чітко й лаконічно показав напрямок: середній палець – ось туди. Гельсінкі має величезний спільний кордон із країною-терористкою і чудово знає, що жодні поступки агресору не зупиняють війну, а лише наближають її до твого порогу.

Реклама

Подєльнички, які грають у небезпечні ігри

Тим часом тиск на Україну не вщухає. Нас намагаються примусити до капітулянтських рамок через погрози обрубати зв'язок, блокування систем на кшталт Starshield чи військової підтримки. Виставляють якісь дедлайни, штучні часові межі, ніби в реальній війні на виживання можна торгуватися так само, як за комерційну нерухомість на Мангеттені.

Будемо відвертими: у цій ситуації дії Трампа й риторика Путіна роблять їх фактичними спільниками. Тут, як кажуть, ні дати, ні взяти – вони просто справжні подєльнички. Коли рудий персонаж через власні амбіції розпалює чергові конфлікти на Близькому Сході, ціни на енергоносії стрибають угору, буквально відтягуючи російську економіку від прірви. І за кожен день такого загравання з тираном, за кожного загиблого українця американська верхівка несе пряму відповідальність.

Показово, що в той самий час, коли з нас вибивають згоду на неприйнятні умови, українські дрони методично й красиво випалюють російську нафтопереробку. Заводи "Лукойлу" у Волгограді та інші НПЗ палають так, що любо глянути.

Реклама

Ми доводимо, що ворога можна і треба бити по найболючішому – по його кишені та логістиці. Але Трамп чомусь вважає, що Путін – це рівний партнер для переговорів, з яким можна щось ділити на трьох разом із Китаєм.

Європейський фронт: як ламатимуть шантаж Кремля

Трамп чомусь переконаний, що його єдиний противник – це Пекін. Але він, схоже, взагалі перестав розуміти, хто ворог, а хто союзник. Він давно випав із табору вільного світу, де стоять Європа й Україна, яка є невіддільною частиною цієї Європи. Майбутній німецький канцлер Фрідріх Мерц абсолютно справедливо нагадує Вашингтону: не треба забивати автоголи у власні ворота.

Європа нарешті починає прокидатися від летаргійного сну. Поки американські візитери в куфайках збирають кремлівські ультиматуми, у Дубліні лідери Євросоюзу – Урсула фон дер Ляєн, Антоніу Кошта разом із Володимиром Зеленським – прямо заявляють: гроші та зброя будуть. Майже чотири десятки країн підписують спільні безпекові декларації. Звісно, декларації на папері – це чудово для тренування дипломатичної англійської, але цього разу йдеться про значно серйозніші речі.

Реклама

Той самий Фрідріх Мерц уже прямо застерігає внутрішніх європейських саботажників. Якщо хтось знову захоче приміряти на себе костюм Віктора Орбана та блокувати фінансування для Києва, розмова буде короткою: жодних європейських дотацій із бюджету ЄС. Будете сидіти без грошей. Час умовлянь завершився.

У Європі починають тверезо усвідомлювати очевидну річ: це війна не лише за українські кордони. Путін не збирається зупинятися, для нього агресія – єдиний спосіб утримувати владу. Якщо зараз піддатися на марення про "Донбас в обмін на роззброєння та вихід із НАТО", Захід отримає не нову архітектуру безпеки, а тотальний російський антипорядок прямо у себе вдома.

І ми в Україні вже надто добре знаємо ціну подібним "мирним планам", аби дозволити знову згодувати себе кремлівському людожеру.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Як стати автором? Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті - напишіть нам на скриньку a.treus@24tv.com.ua

Повʼязані теми:

Коментарі

2 коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv