Крок до незалежності: як ухвалювали Декларацію про державний суверенітет України

Цей документ став доленосним. І фактично він є першим кроком до проголошення Незалежності. "За" – 355, "проти" – 4, натомість один депутат "утримався" – так понад 30 років тому Україна, яка була у складі СРСР вперше офіційно заявила, що хоче бути незалежною.

До теми На святкування Дня Незалежності витратять 5,5 мільярда гривень

День проголошення Декларації став святковим, призначили вихідний. Українці вийшли на вулиці з демонстраціями. Тоді громадяни у гучномовці заявляли: "Ми йдемо святкувати проголошення незалежної суверенної української держави".

Помилково деякі вважали, що Україна вже тоді стала незалежна. Проте до офіційного ухвалення Акту про незалежність попереду був ще рік. Але одним з основних аргументів влади УРСР було те, що подібні документи розглядають парламенти інших союзних республік, тож Декларація про суверенітет стала лише планом і першим кроком до отримання офіційного статусу.

Натомість у цьому документі вперше прописали те, що ляже в основу української Конституції – єдиним джерелом влади є народ.

Документ заявив про наміри проголошення незалежності

"Сьогодні тільки перший крок. Не тішмо себе ілюзіями. Декларація – це все-таки ще тільки Декларація. Щоб кожна її фраза обросла живими м'язами, щоб сталася нова українська Конституція, щоб були вироблені нові закони на основі цієї Декларації. Нас чекає велика і важка боротьба", – казав В'ячеслав Чорновіл у 1990 році.

16 липня 1990 році ухвалили Декларацію про суверенітет України: дивіться відео

Декларація про суверенітет проголошувала економічну незалежність, рівноправність у зовнішніх відносинах і без'ядерний статус України. Документ також заявив про наміри створити власні системи:

• банківську;
• цінову;
• фінансову;
• митну;
• податкову.

І вже за рік – 24 серпня 1991 року Верховна Рада врешті проголосила Акт Незалежності України. Під час проголошення незалежності винесли прапор України.