Як Україна реагуватиме на пропаганду Росії: Ткаченко назвав конкретні кроки

Ключові інформаційні загрози для нацбезпеки та механізм відповідальності за них прописаний у законі "Про медіа". Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Читайте також Будь-який "подарунок" від Росії може бути "троянським конем": Ткаченко про інформаційну безпеку

Він підкреслив, що у статті 9 цього документу представлений конкретний алгоритм дій, якого мають дотримуватися органи влади для того, аби запобігти поширенню ворожої пропаганди.

Зокрема, мовиться про заходи, які можуть вживати й регулятори, і суди стосовно тих, хто займається пропагандою війни чи заперечує агресію,
– пояснив міністр.

"З'являються також нормальні легальні європейські інструменти для регулювання та захисту від інформаційного тероризму", – додав урядовець.

Депутати опрацьовують зауваження

Ткаченко запевнив, що зауваження до закону, які висловили представники медіа, вже опрацьовує профільний комітет Ради. Тож, ймовірно, найближчим часом парламент зможе розглянути документ.

Міністр додав, що історія з блокуванням каналів соратника Медведчука може стати поштовхом для цього. Адже у законопроєкті закладені відповіді на багато питань, які зараз цікавлять українське суспільство.

Довідка. Зеленський на 5 років запровадив санкції проти депутата ОПЗЖ Тараса Козака та його телеканалів. Відповідне рішення ухвалили на засіданні РНБО 2 лютого.

Про дискусії навколо закону

За словами Ткаченка, найбільше суперечок навколо закону "Про медіа" провокували саме групи телеканалів, яких пов'язують з Медведчуком. "Вони були "фронтменами", – підкреслив він.

Міністр пояснив, що насправді регуляція у цьому законі є дуже м'якою. Мовляв, можна зареєструватися та мати захист, або ж не робити цього та продовжувати й далі працювати, як і раніше.

Але тоді можуть застосовуватися дії – якщо, наприклад, займаєшся пропагандою війни. Все інше в законі викладено достатньо ліберально,
– запевнив він.

Й додав, що автори законопроєкту працювали, зокрема, з Радою Європи. А мати підтримку цієї інституції – не просто, особливо з огляду на їхнє європейське законодавство та підходи у захисті свободи слова.

"Також ми зараз маємо підтримку і значної частини медійного середовища в Україні. Тому, я думаю, будемо рухати закон далі", – зауважив урядовець.

Про протидію дезінформації

Ткаченко зауважив, що боротьба з дезінформацією в Україні – копітка та достатньо оперативна робота. Водночас вона майже не стосується згаданого закону "Про медіа".

Зверніть увагу "Справу розглянуть швидко": Мінкульт попросив YouTube заблокувати канали Медведчука

Міністр наголосив, що Центри протидії дезінформації існують у різних країнах. Вони спростовують фейки та пояснюють, що є дезінформацією. Тобто займаються не прямою забороною, а саме висвітленням правди.

Хороший приклад – створення онлайн-музею російської пропаганди. Тобто показуємо, що є дезінформацією, допомагаємо на прикладах розібратися, чому,
– підкреслив урядовець.

За його словами, стратегія дезінформації передбачає і роботу з підвищення медіаграмотності. Тобто виконує просвітницьку функцію для усіх громадян України.

У цьому напрямку активно працює Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів. Влада ж має намір об'єднати схожі ініціативи, аби запустити широкомасштабну програму медіаграмотності, додав міністр.