Всесвітній день енергоефективності започаткували 5 березня 1998 року під час міжнародної конференції у Відні, присвяченій проблемам енергоефективності. Тоді експерти вирішили привертати увагу до цієї теми щороку, щоб стимулювати уряди, бізнес та суспільство до енергозбереження. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
До теми Доведеться зачекати: як швидко споживання електроенергії в Україні вийде на довоєнний рівень
Для України тема енергоефективності є не лише питанням економії, а й енергетичної безпеки. Використовуючи енергію більш ефективно, ми можемо суттєво знизити споживання електроенергії та тепла. Це зменшить навантаження на поруйновану енергосистему, допоможе швидше перейти на більш децентралізовану генерацію на основі відновлюваних джерел енергії із системами накопичення та зекономить кошти на дорогих енергоресурсах, які можна буде використати на відновлення країни.
Попри великий потенціал, реальність така: нинішня система підтримки енергоефективних рішень в Україні не покриває навіть 4% необхідних витрат.
За оцінками, наведеними у Концепції Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель, до 2030 року нам потрібно близько 13 мільярдів євро інвестицій.
Що заважає українцям економити енергію?
Близько 40% споживання електроенергії та тепла припадає на будівлі. Це означає, що саме житловий сектор має величезний потенціал для економії. Простих рішень тут немає, але кілька важливих кроків можуть суттєво знизити витрати на енергію:
- використання енергоощадного освітлення,
- модернізація систем опалення та гарячого водопостачання,
- перехід на відновлювані джерела енергії,
- якісне утеплення будівель,
- заміна старих вікон і дверей на енергоефективні.
Але що зупиняє людей від впровадження цих змін?
Найбільша перешкода – це гроші. Термомодернізація будинку – це не дешево. Навіть якщо людина розуміє, що утеплення допоможе заощадити, зібрати велику суму одразу буває складно. До того ж у багатоквартирних будинках необхідно узгоджувати такі рішення з сусідами, а це ще одне непросте завдання, особливо якщо у кожного різне фінансове становище.
Крім того, на рішення про інвестиції в енергоефективність суттєво впливають субсидовані тарифи на енергію. Коли тарифи штучно занижені і тримаються державою, у споживачів немає відчуття реальної вартості енергоресурсів. Отже, немає і достатньої мотивації скорочувати споживання чи вкладати кошти в утеплення. Навіть після підвищення тарифів на електроенергію з 2,64 гривні за кіловат-годину до 4,32 гривні (на 60%) вартість енергії все ще не відповідає ринковим умовам.
Якщо тарифи будуть поступово приведені до реального рівня, це скоротить термін окупності енергоефективних інвестицій, зробивши їх більш вигідними. Крім того, це допоможе державним енергетичним компаніям зменшити фінансовий тиск і реінвестувати кошти у модернізацію інфраструктури.
Звісно, будь-які зміни в тарифній політиці мають бути добре продуманими, щоб не вдарити по вразливих категоріях населення. Для цього потрібна адресна підтримка малозабезпечених споживачів, яка не залежить від рівня споживання.
Як місцева влада допомагає впроваджувати енергоефективні заходи
Місцеві органи влади можуть суттєво допомогти мешканцям зробити свої будинки енергоефективними. У багатьох містах уже працюють програми співфінансування, де частину витрат на утеплення чи модернізацію інженерних систем покриває місцевий бюджет.
Ще один ефективний інструмент – револьверні фонди. Це працює так: місто надає позику на енергоефективні заходи, а коли ці кошти повертаються, вони знову спрямовуються на нові проєкти. Таким чином, бюджетні гроші працюють постійно і допомагають дедалі більшій кількості будинків ставати енергоефективними.
Наприклад, місцева влада міста Києва активно впроваджує різні енергоефективні програми.
- Програма "70/30%", яка передбачає співфінансування енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках. Місто відшкодовує 70% вартості робіт, а мешканці – 30%.
- Програма "Капремонти", яка охоплює всі будинки без винятку та передбачає проведення капітальних ремонтів, включаючи енергоефективні заходи.
- Компенсація незалежних джерел електроенергії, коли місто відшкодовує до 75% вартості придбання генераторів чи сонячних станцій для багатоквартирних будинків, особливо для будинків великої поверховості.
Револьверний фонд міста надає доступні позики та кредити багатоквартирним будинкам для впровадження енергоефективних заходів. Завдяки міським програмам енергоефективності, мешканці будинків-учасників у січні 2025 року зекономили на опаленні до 35%.
Що робить держава?
Фонд енергоефективності – це єдиний державний механізм фінансування енергоефективних заходів, який уже допоміг десяткам тисяч українців зменшити споживання енергії та відновити понад 700 багатоповерхових будинків, пошкоджених через війну.
За підтримки Фонду реалізовано проєкти на загальну суму понад 9,4 мільярда гривень. Станом на кінець 2024 року, за всіма програмами Фонд виплатив 2,83 мільярда гривень, зокрема, за програмою "ВідновиДім" – 1,14 мільярда гривень, за програмою "Енергодім" – 1,68 мільярда гривень, за програмою "ГрінДім" – 18,11 мільярда гривень.
Однак через нестабільне фінансування з боку держави існування Фонду опинилося під загрозою. У відкритому зверненні до уряду громадські організації закликали продовжити стабільне фінансування Фонду. Лист підтримали понад 60 українських громад та понад 20 організацій.
Люди не знають про можливості
За даними опитування, яке провели Фонд Фрідріха Еберта та "Екодія", 74% українців навіть не чули про доступні програми підтримки енергоефективності. Половина взагалі не впевнена, що це дасть реальні вигоди. Водночас світовий досвід показує, що кожна вкладена гривня у модернізацію будинку повертається економією на рахунках за комуналку.
Енергоефективність – це не розкіш, а необхідність, яка дозволить Україні економити мільярди, зміцнити свою незалежність і підвищити якість життя громадян. Якщо ми всі разом – держава, громади, бізнес і прості громадяни – підемо цим шляхом, то вже в найближчі роки відчуємо реальні результати. Менші рахунки, комфортніші домівки, сильніша країна.